Шкодуючи за минулим ми стаємо кращими. Мріючи про майбутнє, ми стаємо кращими. Стаємо кращими, коли просто приймаємо любов жінки чи чоловіка і не очікуємо нічого більше. Стаємо кращими, коли можемо у будь-яку хвилину зупинитися і вийти з несвоєї гри. Чи просто в якийсь момент розпочати нове життя.

Я часто повторюю, що добрий фільм це тоді, коли у ньому є бодай одна фраза, яка розворушить вас і залишиться з вами після перегляду. Фільм “Втеча з “Єлісейських полів” багатоголосий, немов сучасна симфонія чи добрий джаз. Він лаконічний, немов короткий вірш чи японське хоку. Він монохромний, немов чорно-біла фотографія з тисячами відтінків. Він добрий у цьому розумінні, а, можливо, також і в інших значеннях.

Сценарна форма цього фільму провокативна: історія про молодого і красивого письменника, який переживає творчу кризу, не може прогодувати сім’ю і тому наймається в агентство з романтичною назвою “Єлісейські поля” для того щоб супроводжувати заможних жінок. Проте сценарій – лише горіхова шкаралупа, яку потрібно зламати, щоб дістатися до поживної сутності.

Фільм дивовижним чином стає сценою, на якій розгортаються наші рефлексії про власне життя. Нотами його гри стають дуже важливі, майже інтимні моменти з нашого життя. Ви обов’язково впізнаєте фрагмент свого життя у тканині фільму, почуєте власний голос у словах героїв. Бодай на мить, але цей фільм буде і про вас.

Балансуючи на крихкій межі моральної руйнації, фільм водночас говорить про кохання та інші головні цінності. Кожного разу коли доводиться робити важливий крок, після якого і наше життя і ми самі можемо змінитися, ми задаємо схожі запитання, адресуючи їх хто до Бога, а хто до совісті. Але задаємо.

Особливістю “тонкої структури” фільму стає те, що він, проростаючи в інтимних координатах приватних перемог та поразок, додає мелодію творчості. Втягує глядача у роздуми, сумніви, відповідає на складні питання. Таким чином, структура фільму стає цілісною та гармонійною, з чіткою межею між сценарною провокацією та змістовною глибиною. Умовне слугує реальному, а реальне розкривається в емоційному та духовному.

Атмосферне кіно про повернення, про ціну втраченого. Глибоке кіно про справжню любов врешті-решт. Нарешті добре американське кіно. З чудовими акторськими роботами красивого Енді Гарсії та легендарного Міка Джаггера.

Зрештою, у цьому фільмі ви знайдете багато причин переконатися у магічному впливі доброго кіно.

Олег Яськів

The Man from Elysian Fields, George Hickenlooper, 2001

Зберегти

американське кіно