In есеї

НАПОЛА: елітна академія (режисер Денніс Ганзель, Німеччина, 2004)

Двадцяте сторіччя – це не лише час наукових звершень і зростання соціального добробуту, звільнення людини від суспільних стереотипів і утвердження глобалізації. Це також століття революцій, тоталітарних режимів, жахливих воєн та неймовірних страждань мільйонів. Час, який остаточно розмив межі між добром і злом.

Фільм молодого німецького режисера Денніса Ганзеля підіймає складну тему і сміливо балансує між творчою чесністю і політкоректністю. Навіть переклад назви фільму відображає суб’єктивність сприйняття цього історичного періоду у різних країнах: росіяни переклали його як “Академія смерті”, американці як “Перед падінням”, дехто залишив абревіатуру Напола, приховавши другу частину оригінальної німецької назви “Еліта для Гітлера”. В історії кіно зі зрозумілих, але не виправданих причин, є дуже мало фільмів, які зображують дійсність німецької сторони. Цей фільм – один з кращих серед них.

Цей дуже талановитий і чесний фільм значно вищий, ніж ідеологічні спекуляції з історичною пам’яттю і тим паче з назвою. Він вдало уникає звичних кліше, прийнятих у зображенні дійсності націонал-соціалізму і є рідкісною у сучасному кіно спробою об’єктивного зображення цього періоду. Маємо поліфонічне за композицією полотно, у якому політична складова слугує лише далеким тлом для зображення людської природи.

Перед нами захоплююча історія становлення чоловічого характеру на прикладі юнаків, які були відібрані у націонал-політичні юнацькі академії (НаПолА), що були складовими системи патріотичного і фізичного виховання у націонал-соціалістичній Німеччині. Історії красивих, сильних та розумних хлопців, які проходять складні випробування в процесі формування свого характеру та світогляду.

Режисеру вдалося створити прекрасний фільм про дружбу, про юнацькі надії, про громадянський обов’язок, про любов до батьківщини, про силу волі. Але поза цими досконало відшліфованими площинами, головне осердя фільму – у мужності прийняття складних рішень.

Ви будете вражені психологічною глибиною та емоційною силою цього фільму.

Олег Яськів