In есеї, українське кіно

Серце на долоні (режисер Кшиштоф Зануссі, Польща-Україна, 2008)

Український кіноактор нагадує воїна-самітника, який мандрує світом у пошуках подвигів. Богдан Ступка був, безумовно, таким українським Одіссеєм. Втративши на довгому акторському шляху достойних побратимів, в останні десятиріччя досягнувши разом з нами незалежності, він залишався останнім з великих і Єдиним поміж дрібних.

Своїми кінематографічними мандрами Ступка розмовляв зі світом, залишаючи тим самим український слід в історії кіно.

Чи стане місця у великій історії для нових українських кіноакторів і куди рухатиметься українське кіно (тепер уже без Ступки)? Ми спробуємо разом віднайти якщо не відповіді, то бодай надії після перегляду одного з кращих фільмів з Богданом Ступкою у головній ролі.

Будемо дивитися фільм великого польського режисера Кшиштофа Зануссі «Серце на долоні».

Зануссі – майстер психологічного кіно, який відшуковує доброту серед людей. А ще – він справжній приятель України, який часто приїжджає в Україну і у Львів зокрема.

Яскравим прикладом цього стала його співпраця з Богданом Ступкою, за що наш актор отримав нагороду на Римському кінофестивалі.

 Serce na dloni, Krzysztof Zanussi, Polska, 2008

 Олег Яськів

, , ,