Сьогодні розповідь буде про важливий, але попри це невідомий широкому загалу фільм, Донбас (2018) режисера Сергія Лозниці.

Про фільм і автора

Сергій Лозниця знаний документаліст з дуже цікавою біографію. Народився у Білорусі, переїхав з батьками в Київ, де спершу і навчався. Попри те, згодом переїхав у Росію, де закінчив ВДІК. З 2001 року жив та працював у Німеччині.
У 2013-2014 роках Сергій підтримував Євромайдан, а також відобразив події того часу в фільмі «Майдан».

У 2018 році вийшов фільм Сергія Лозниці Донбас. Фільм є копродукцією Німеччини, України, Франції, Нідерландів та Румунії. Кіно номіноване на Оскар від України в категорії іноземного кіно, але справжньою перемогою була Канська гілки у програмі «Особливий погляд». Удостоївся фільм нагороди за кращу режисуру.

Але про що цей фільм і що хотів сказати нам автор?

Сюжет

Напевно, найцікавішим є те, що фільм не має сюжету у класичному розумінні. Можна навіть сміло заявити, що це кіно не має головних персонажів, а радше намагається завести глядача у вир тих важких подій без розповіді однієї історії.

Донбас це в першу чергу кіно про людей в непростих обставинах. Якщо ви почнете переглядати фільм і згадувати хронологію подій від 2014 року, то побачите десь явне відтворення певних подій, а десь алюзію. Візьмемо до прикладу епізод з весіллям бойовиків, вся недолугість і абсурд не є награними – це реальна подія, яка відбувалась. Режисер розповів Радіо Свобода, що таких одружень у сепаратистів було багато, він взяв одну з найбільш яскравих церемоній. Власне, це було весілля «Кукли» і «БМВ».

Така ж історія з епізодом розправи над чоловіком, якого підозрюють у співпраці з українцями. Ця історія реальна, знята на відео очевидцями та відтворена режисером у фільмі.

В цілому Лозниця створює калейдоскоп подій, поєднуючи їх спільною темою, в фільмі багато яскравих, гротескних, абсурдних або жахаючих моментів, які мають під собою реальну основу.

Візія автора

Варто сказати, що сам Сергій Лозниця не хотів створювати документальне кіно, про що він заявляв неодноразово в інтерв’ю. Його мета показати «гібридну війну», людей, які грабують прикриваючись прапорами і лозунгами з однієї сторони і інших, які живуть в цьому хаосі.

Сам автор говорить, що природа війни завжди однакова, адже так влаштована людина і його фільм це ще одна спроба розуміння цього процесу. Не дарма режисер надихався Бунюелем перед створенням власного фільму.

Висновок:

Насправді, мені здається цей фільм можливо не є настільки важливим для українців, скільки для світової спільноти. У 2018 році, коли новини про війну для світу стали звичним явищем, було важливо нагадати, що діється у Донбасі і показати як живуть люди.

Фільм Лозниці не є про українських військових, не має героїв чи переможного епосу, але він нагадує про події минулого, які тягнуться ще й досі, часто зводячи це до гротеску.

Вочевидь фільм заслуговує уваги і перегляду.

Інтервю з автром:

https://www.svoboda.org/a/29217077.html

Цікаво знати:

Попри намагання відтворювати реальність, беручи за основу відеоматеріали чи спогади, фільм бойкотувало посольство Росії у Австралії, таким чином лише підігрівши інтерес до фільму.

До зйомок фільму були залучені різнопланові актори, з різних країн. А також у фільмі зіграв відомий далекобійник-блоґер Вадим Дубовський

Російський кінооглядач і критик Антон Долін дав вкрай позитивний відгук на фільм. Зауважив також, що фільм не знайде палких прихильників ні в Україні, ні в Росії, адже не вихваляє жодну сторону: https://meduza.io/feature/2018/05/09/donbass-sergeya-loznitsy-teatr-voennyh-deystviy-i-absurda

Сюжет – 8.2 (За цікавість і новаторство)

Акторська гра – 7.6

Візуальна складова – 7.8

Загальна Оцінка – 8

Кіно, яке важливе для українського суспільства і яке нагадує світовій спільноті про життя на окупованих територіях.

Де можна подивитись:

https://sweet.tv/movie/16627-donbas – можна дивитись після реєстрації

https://oll.tv/uk/films/500588-donbass – можна дивитись по підписці

Де Дивитись кіно, Донбас, кіно, Сергій Лозниця, Україна, українське кіно