Доброго часу доби, дорогі читачі!
Сьогодні рецензія, яка більше як і цього вимагає формат нагадуватиме рекомендацію з коротким описом, буде про особливий серіал. Новий серіал. Назва йому – І Будуть Люди

Задум

Ідея серіалу – це показ такого собі зрізу українського життя у Полтавській місцевості. Це історія про простих українців в непростий час. А час власне, частково це кінець ХІХ століття, але в основному ХХ століття з Українською революцією, з навалою червоної чуми і завершення – це голодомор.

Про серіал

Кожна серія розповідає про кілька днів з життя простого села та хутора поблизу, на Полтавщині, але тут ми бачимо кілька історій: робітний селянин, який має молоду дружину. Його робітник, який закохується в неї і син, який це все спостерігає.

Історія про священика і сина-червоноармійця, дочку, яка закохується в молодого студента-медика, а той в свою чергу є українцем-самостійником. І тому подібне, і так далі…

Щоразу ми бачимо нових героїв, які після 6 серії серіалу не будуть надто яскраво з’являтись, але будуть десь на околицях синопису, повістки серіалу. Попри те, запам’ятайте – якщо персонаж з’явився, він буде і далі, його життя починається і закінчиться на екрані.

Чому це варто подивитись?

Цей серіал чимось нагадує Твін Пікс в плані того, що сюжет розгортається в одній місцевості, доволі сегригованій, себто закритій для чужих. Тут всі знають один одного, комунікують і співпрацюють. Але є одне але. Навіть кілька АЛЕ.

Це зокерма І Світова: мародери та розбої. Згодом випробування Української революції і її поразки, прихід червоного терору і співжиття в селі, а далі радикальні зміни і прихід загонів, які відбирають всю їжу.

Зрада, кохання, боротьба і життя – такими словами я б описав цей направду великий серіал. Великий він і тому, що ці всі події, вищезгадані, не є основним сюжетом. Це радше такий собі фасад, бекґраунд для розгортання подій. Подій, які заставляють брата іти на брата, сина на батька, які руйнують сім’ї, забирають людські життя і навертають сльози, – пишуть історію, історію, яку пережили наші батьки, діди. Історією, яка є частиною нас.

Завершуючи

Насправді, я скажу так – це поки найкраще з кінематографу, що ми маємо про початок ХХ століття. Цей серіал показує соціальний вимір життя, часто неймовірно цікавий, жорсткоий або приємний. Цим серіал і великий. Він назавше зробив історію Українського кінематографу яскравішою, тому я б хотів подякувати усій команді, яка це творить і побажати вдалих зйомок ІІ сезону.

Де це подивитись?

Серіал вже повністю вийшов, перший сезон (12 серій по 40-45 хв) доступний за цим посиланням у YouTube:

Окрім того є ще додаткові матеріали про зйомки:

Оцінка:

Сюжет – 9.2 (За цікавий, динамічний, складний та зв’язаний сюжет)

Акторська гра: 8.9/10 (За неймовірну гру і глибокі почуття. За відсутність награності)

Режисерська робота: 8.5   (За цікаву побудову, вмілу роботу та хорошу візію)

Естетично-історична складова: 8.9 (За автентичність, за вміння передати дух та атмосферу часу)

” І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі “.

Тарас Шевченко