Зимовий святковий настрій непомітно підкрадається до оборонних стін нашої заклопотаності. Це така мовчазна гра – коли ми ще працюємо, але вже мріємо про вечірнє тепло сімейного святкування. Такі мрії найкраще наближати добрим старим кіном, яке як витримане бренді чи вино, ніколи не підводить у смаках.

Немає сумнівів, що далеке світло золотого періоду Голівуду зможе зігріти наші натомлені поспіхом повсякденності серця. Тоді, у період великих продюсерів, великих режисерів та великих акторів, кіно справді створювало іншу, справедливішу і привабливішу реальність, у яку так солодко було занурюватись.

«Свідок обвинувачення» – один з кращих фільмів золотої ери американського кіно і беззаперечна класика світового кіно. Фільм став перехрестям, де зустрічаються традиції англійського детективу, англосаксонської судової системи та американської акторської школи. А ще прикладом поєднання серйозності матеріалу та легкості його подання.

Насамперед слід зазначити, що це екранізація новели Агати Крісті. Варто також додати, що Агата Крісті – найбільш екранізовуваний письменник і навіть Шекспір йде вслід за нею. І у довгому ряді екранізацій її детективів, старих і зовсім нових, «Свідок звинувачення» досі вважається найкращою.

Друге, про що варто згадати, це те, що режисер цього фільму Біллі Вайлдер – один з найвідоміших за всю історію кіно. Це саме завдяки його фільмам ми знаємо Голівуд як майстерню великих і легких водночас фільмів. Вайлдер – автор легендарних стрічок «У джазі тільки дівчата», «Бульвар Сансет», «Квартира», «Втрачений вікенд» та інших. Фактично сам режисер став уособленням золотої ери великого Голівуду.

Третє, що приверне вашу увагу у цьому фільмі – це чудові акторські ролі американських зірок Чарльза Лотона, Тайлера Павера, і зокрема легендарної Марлен Дітріх. Ви ніколи не здогадаєтеся без підглядання скільки років на період зйомок було цій видатній співачці та кінодіві німецького та американського кіно, близькій подрузі або/та коханці Ернеста Гемінгвея, Еріха Марії Ремарка, Жана Габена, Рональда Рейгана та багатьох великих представників культури і політики.

Оскільки перед нами детектив Агати Крісті, то переповідати сюжет – марна і непотрібна справа. Скажу лише, що фільм дивиться надзвичайно легко, хоча й зберігає традиційну для Крісті напружену інтригу «до кінця». Але й поза детективною лінією фільм постає як довершене психологічне дослідження людських характерів, а також став еталоном зображення судових процесів, які особливо люблять американці.

Незважаючи на те, що цей твір згодом неодноразово екранізовували (востаннє у 2016 р.), а ще більше ставили на театральних сценах всього світу, фільм Біллі Вайлдера залишається неперевершеним. Кажуть, що навіть сама вимоглива Агата Крісті була задоволена від екранізації. Тож це додає і нам шансів отримати радість від занурення у затишне світло цього великого фільму.

Дивіться. Велике поруч…

Олег Яськів

Billy Wilder, Witness for the Prosecution

Агата Крісті, американське кіно, Біллі Вайлдер, класика кіно, Марлен Дітріх