Красивий, магнетичний фільм про кохання. З тих, які викликають зворушливі сльози у жінок та стриману усмішку у чоловіків. Такі фільми завжди балансують на межі з мелодрамою та вульгарністю. І лише по-справжньому талановиті не перетинають цю банальну межу і залишаються великим кіном про знайомі всім почуття.

“Щоденник пам’яті” розворушує найглибші спомини та відчуття. Ті, які ми розгубили по дорозі, коли утверджувалися у соціумі, пристосовувались до правил. Ми навіть говорити стали по-іншому, не так пристрасно і відверто – так, принаймні, нам здається. І тому майже кожний шукає бодай якийсь привід повернути втрачене.

Фільм відомого американського режисера Ніка Кассаветіса – елегентний спосіб повернення смаку та запаху кохання. Після його перегляду близькі люди навіть на доторк стають іншими – такими як були колись або ж ще кращими і хвилюючими. Фільм переповідає не лише чергову історію кохання – нехай і пронесеного крізь життя. Його головне достоїнство не в прискіпливому і достатньо обєктивному аналізі цього почуття. Головне, що він створює особливу душевну атмосферу для проникнення прекрасного в душу людини.

Дійсно, зараз все складається так, що не до кохання. Здається, ніби Україна потрапила в зону турбулентності зла. Це зло народжується в одвічному Мордорі, що студить наші кордони зі сходу вже не одне сторіччя ідеологічним та інтелектуальним дурманом.

Але переконаний, що перемагає той, хто зберігає у собі людське та божественне. Навіть більше, ми повинні ще гостріше відчувати силу любові та співчуття, милосердя та взаємопідтримки.

“Щоденник пам’яті” – кінематографічний шедевр, який допоможе українцям не менше, ніж сильні мілітарні фільми. Адже кожному ще любити. Кожного будуть любити. Навіть тих кого вже лише у вічній пам’яті.

Вже декілька тижнів поспіль ми дивимося у Кіноклубі жорстке воєнне кіно. Таке, що гартує дух. Але джерело перемоги – не лише хоробрість та сила духу, але й сила душі, яка вимірюється глибиною засадничих почуттів.

У мене немає інших слів щоб запросити вас до цього прекрасного фільму! Літо минає, ви зібрали нову колекцію теплих спогадів. Хтось закохався, хтось полюбив ще сильніше… Фільм обов’язково підсилить ваші відчуття, зрезонує в душі і віді’ється в очах.

А ми святкуємо свято незалежності і на сході країни утверджуємо її справжність.

І пам’ятайте: з дитинства і казок ми знаємо, що зло завжди програє. І вони програють…

Nick Cassavetes, The notebook, 2004

Олег Яськів

кіно США, Нік Кассаветіс