Що ви можете сказати про любов? А коли вона болісна? Коли потрапляєш у залежність? Коли стаєш любов’ю за двох? Чи варто усе руйнувати, коли любов стає для тебе цілим світом, незрозумілим навіть для найближчого? На що ви підете щоб кохати по-справжньому, віддаватись почуттям беззастережно, щоб втрачати вже не було що?
Це одне з головних питань, на яке треба обов’язково дати відповідь кожному.Це питання може наздогнати навіть коли намагаєшся уникнути його. І якщо ти чесний, тоді доведеться відповідати. І приймати рішення…
Французька режисерка Майвен Ле Беско сміливо втручається у класичні канони фільмів про любов, пропонуючи дослідити її найскладніші прояви, відчути усю крихкість квазі-гармонії, якої так прагнемо досягнути. Коли відтинаються доважкові мотиви та меркантильні причини любові і залишається лише почуття, коли пристрасть, лють, відчай, прощення утворюють наркотичний коктейль, від якого складно відмовитись.
Це історія всепоглинаючої любові жінки до чоловіка. А, можливо, між жінкою та чоловіком. Історія з одним прологом – як у казці – і відкритим фіналом. Історія у класичній обготці: двоє успішних, але таких різних особистостей, пристрасть, одруження, дитина… Але під обгорткою відкривається надчутлива до болю плоть. Це діалог в одночассі між чоловіком та жінкою, але також і монолог жінки у міжчассі: якою була і якою стала.
Фільм позначений справжньою фрацузькою якістю – операторська робота, музика, актори (Венсан Кассель, Еманюель Берко та Луі Гаррель), сценарій – все спрямоване на максимальне занурення в історію та емоції.
Заради чого цей фільм? Щоб відчути себе потрібним, коханим, щасливим, зрештою.
Нагороди: Канський фестиваль за кращу жіночу роль
Олег Яськів
Mon roi, Maіwenn Le Besco, 2015
Like
Telegram