In есеї

Любий друг (режисер Філіп Трібуа, Франція-Бельгія, 2005)

Роман Гі де Мопасана “Любий друг” – один з ключових для формування культурної свідомості людини. Історія сходження молодого чоловіка по соціальній драбині стала універсальним міфом про свободу і пристосуванство, любов та імітацію, щирість та лицемірство.

Мало що змінюється в людині упродовж останніх століть – прагнення досягти влади і достатку, використовуючи не лише власний розум, але й маніпулюючи почуттями інших людей, граючи в кохання і дружбу – нам знайоме не лише з класичної літератури, але й з особистого життя. У безсмертному романі Мопасана ця історія зображена зразково і переконливо. Любий друг, яких і серед нас може віднайтися немало, захоплюється світлом суспільства, не приховує власної недосвідченості і залюбки вчиться задля кар’єрного зростання. Як подяку за навчання він відплачує любов’ю, яка для нього стає таким же інструментом як і добрі манери, особистий шарм та старанність. Немає користі – немає кохання і вдячності – хіба не зустрічалися нам такі історії на власних життєвих шляхах. У Мопассана перетворення талановитого юнака на цинічного гравця емоціями стає універсальним міфом, який через силу мистецького втілення здатний відвернути людину від цього згубного у далекій перспективі шляху.

Фільм режисера Філіпа Трібуа – найкраща з численних екранізацій безсмертного роману класика французької літератури. Він вдало передає атмосферу, блиск та марноту вищого світу другої половини дев’ятнадцятого сторіччя, відображає складну паутину салонних стосунків, підносить силу жіночого кохання і девуалює цінність чоловічої дружби. Прекрасна гра акторів, бездоганні костюми та інтер’єри, динамічний сценарій з влучними діалогами – приворожують до екрану з першої хвилини і не відпускають до кінця. Історія перетворення привабливого героя наближає міф до реальності і стає близькою, захоплюючою і переконливою.

Французи дуже шанують Мопассана. Цілу епоху – другу половину дев’ятнадцятого сторіччя вони так і називають – “Час Мопассана”. Це справедливо. Навіть більше – Мопассан і зараз актуальний, для українців особливо. Тому впевнений, що для тих, хто по-справжньому любить культуру, а відтак і літературу, і кіно, цей фільм стане естетичним святом та інтелектуальним лабіринтом.

Олег Яськів

, ,