Творчість Інгмара Бергмана – унікальне явище. Вона виходить за рамки видів мистецтва та охоплює кіно, театр, музику, літературу. Але, безумовно, що найбільше зробив великий митець для кіно.

Без фільмів Бергмана складно уявити собі розвиток кіно і нашу відданість цьому виду мистецтва. Адже він переніс цілі пласти європейської свідомості, філософії, релігійності, чуттєвості на екран. Фактично створив північноєвропейську кінематографічну ментальність та встановив координати авторського кіно. За майже півсторіччя творчості поза його увагою, здається, що не залишилось жодної важливої проблеми суспільства і людини.

Його творчість настільки різноманітна, що в деяких періодах може не сприйматися навіть палкими шанувальниками. Адже перегляд фільмів Бергмана вимагає не лише співпереживання, але й залучення глядача у процес роздумів, кохання, страждання. Це нелегко. Але ті, кому вдається проникнути у його фільми, отримують благодать світу високої духовності, значно легше переживають недосконалість реального світу та знаходять більше сил, щоб робити його кращим.

“Сунична галявина” – найважливіший фільм Інгмара Бергмана. Цей лаконічний і світлий фільм дає людині надію. Нагадує, що кожна мить нашого життя найважливіша, бо неповторна, що кожне слово відповідальне, бо приносить радість чи біль. Що життя завжди цікаве, якщо відчувати всі його прояви. Що істина десь поряд, а вічність ти здобуваєш щодня.

Така надія потрібна кожному, особливо у період, коли духовно-релігійні почуття загострюються і людина починає здогадуватися, для чого створена. З фільмом Бергмана є сподівання, що цей здогад переживе свята і залишиться з нами назавжди…

Smultronstället, Ingmar Bergman, 1957

Олег Яськів

"Сунична галявина", Бергман, кіно Швеції