Цього року літо якось непомітно і несміливо підступило на інтимну відстань. Зашепотіло морським бризом і лісовим шумом, випустило з домашнього ув’язнення сміливі мрії і запросило у подорож. Можна заплющити очі і гайнути кудись, де ніколи не зможеш потрапити. Можна зручно примоститись і поставити платівку улюбленого композитора, якого ніколи вже наживо не почуєш. Можна відкрити книгу і дочитати нарешті відкладений роман, на який так довго не було часу. Літній настрій розпачливо провокує наше тіло на кохання, ніжно ковзаючи по ньому немов хустина з найтоншого шовку…
Ми ж зробимо інше: повернемо собі добре кіно, а з ним цей запаморочливий літній настрій, в якому дійсність ніколи не перевершує мрії, а все відкладає остаточний змаг на наступний рік і знову програє, не відаючи закон життя, в якому у змаганні між духовним і матеріальним, останнє ніколи не наздожене перше.
«7 днів» – фільм швейцарського режисера Роландо Кола, знятий спільно з італійськими кіномайстрами – є якраз прекрасним зразком такого літнього настрою. Історія кохання зрілих чоловіка і жінки, яка триває всього сім днів, розгортається на тлі розпеченого сонцем сицилійського острова, на якому єдиними слідами цивілізації залишаються білі будиночки літніх селян, прекрасні народні пісні та подружні історії, закодовані у їхньому ставленні одне до одного. Саме тому там прагнуть організувати своє весілля друзі наших героїв, які й просять їх здійснити всі необхідні приготування за сім днів до початку церемонії…
Фільм розповідає здавалось би звичайну історію кохання, яку багато- хто проживав. Проте саме мистецтво кіно робить цю історію магнетично привабливою. Єдність місця і часу, глибоко прописані діалоги, стримана і точна у деталях гра акторів, майстерно передана атмосфера середземноморського настрою і прекрасне операторське зображення моря дозволяють віддатися сценарній історії, відчути почуття героїв майже як власні, відгукнутися на заклик моря, яке у мріях завжди звертається приватно.
Прийнято вважати, що швейцарське кіно знаходиться на периферії кінематографічної географії. Як виявляється, це уже не зовсім так. Цей та інші достойні фільми, які створені у цій маленькій альпійській країні, підтверджують думку про те, що якість національного кіно поступово вирівнюється, бюджети фільмів не завжди корелюють з їхнього якістю, традиційні кінематографічні школи вже давно перестали мати національний вимір і, таким чином, доброго кіно може з’являтися більше, ніж очікуємо і там де не очікуємо.
Якраз таким прикладом і є «7 днів», камерна літня історія про любов та мрії.
Олег Яськів
1весілля, європейське кіно, кіно про любов, море, Роландо Кола, швейцарське кіно