In есеї

Маленькі секрети (режисер Гійом Кане, Франція, 2010)

Добре прожити життя – це коли ти можеш його історію розповісти іншим. А ще – коли хочеш розповісти історію інших. Так чи інакше, але де межа між зовнішнім і внутрішнім? Що насправді цінне у світі – ти чи інші? І чи такі вони інші, якщо цінні для тебе?

Ми повертаємося у любов, без якої жодна історія не складається. Ми говоримо про помилки, без яких не буває прощення. Ми приймаємо слабкості, бо вони наповнюють силу. Нам хочеться жити, бо нарешті є для кого.

Щоб чесно говорити про такі речі – не потрібно спецефектів, особливих костюмів, карколомних пригод чи інтелектуальних роздумувань. Достатньо звичної плинності повсякденності, розглянутої під прецезійно чесним кутом уваги до таємниць іншого, про які він сам не хоче або не може говорити. У тих таємницях – стражданнях, розчаруваннях, сподіваннях – ключові слова всесвітньої історії людини.

Фільм “Маленькі секрети” – подорож у мікросвіт повсякденності, яка розкриває всесвіт людських почуттів та перемог. Історія товариства друзів стає зліпком нашого часу, в якому кожен обов’язково знайде себе. Адже це ж так просто і знайомо – спільний сімейний відпочинок в колі давніх друзів, любов і розлуки, скелети в шафах і вино на столах, довгі вечори та важкі ранки, пошук свого місця в ієрархії дружби і тривога за справжність всього цього.

Успіх фільму також має свою історію. Гійом Кане – відомий кіноактор, який віднедавна став режисером. “Маленькі секрети” – не дебют, але поки що вершина його творчості і, вже зрозуміло, що один з найсильніших фільмів Європи нового часу, – дозволяє стверджувати про появу нового сильного кінорежисера у небідній на ці таланти Франції.

Недорогий, елегантний, з прекрасною музикою фільм про сучасних французів, що зібрав кращих кіноакторів, став абсолютним лідером прокату у дуже вибагливій до кіно країні (5.5 млн глядачів). Чим довів, що успіх можуть мати не лише дорогі блокбастери, але й серйозні драми з повсякденного життя. Він і вас вразить. Тому що тематично “Маленькі секрети” – це фільм про “життя як воно є”. Про ситуації, в яких може опинитися кожен. Це фільм про найкращі і найгірші моменти нашого життя. А насправді, у найглибшому сенсі – це дзеркало у персональній сповідальні. І тому фільм сакралізує внутрішній простір, у якому лише рідні та друзі.

Перегляд “Маленьких секретів” – як довга розмова за ватрою або зустріч літнього світанку на березі моря, коли час дається тобі для єдинопотрібного – очищення душі і повернення друзів. Переконаний, що кожен може стати кращим і кожному є кого повертати.

Літо продовжується…

Олег Яськів

Guillaume Canet, Les petits mouchoirs, 2010

Зберегти

, , ,