Все життя чоловіків насправді можна описати у координатному просторі близьких стосунків з їхніми жінками. І навпаки. Герметичний простір їхніх перехресних стосунків настільки багатомірний, що вже тисячоліття люди намагаються його осягнути і не бачать остаточних формул.

Блискуча адаптація сучасної п’єси драматурга Еріка Ассуса, яка успішно йде на театральних сценах країни, на кіноекрані зберігає дух, проте здобуває нову якість, доповнюється важливими деталями, які поглиблюють її розуміння.

Цей фільм належить до числа тих, які інтригують сюжетом і тому розкривати його перед переглядом не потрібно. Хоча не вдасться приховати, що він про чоловіків та їхніх жінок – дружин, коханок, доньок. Але він також і про дружбу – зі всіма відкритими і прихованими гранями, витриману часом, але від цього ще більш чутливу до фальші. Про наші звички та захоплення, про високе та низьке у людині. Про довгі ночі і солодкі світанки. І ще про багато речей, про які можна сказати у фільмі, де гарні діалоги та неперевершені актори французької школи – Даніель Отей, Рішар Беррі та Тьєрі Лерміт.

Режисеру Рішару Беррі вдалося гармонійно поєднати драму з комедією так щоб вийшло глибоке і захопливе дійство, що тримає від першої і до останньої хвилини.

“Наші жінки” – це черговий майстер-клас від французького кіно найвищої проби.

Олег Яськів

Nos femmes, Rishard Berry, 2015

кіно Франції, французьке кіно