In есеї

Легка поведінка (режисер Стефан Еліот, Великобританія-Канада, 2008)

kinopoisk.ruНайскладніше, але й найдостойніше з випробувань, які випадають нам, це, мабуть, прожити складне життя легко. Мужньо долати труднощі, зберігаючи гідність, усмішку та оптимізм. Залишатись привабливою, але сильною жінкою, бути надійним, але цікавим чоловіком.

Назва фільму “Легка поведінка” – це, безумовно, гра слів, метафоричне запрошення до інтелектуальної гри, у поле міжособистісних стосунків.

Це вже друга екранізація однойменної п’єси видатного британського драматурга двадцятого сторіччя Ноеля Коварда. Першим вийшов фільм Альфреда Хічкока ще у німому періоді, у якому акцент був поставлений на детективній складовій. Новий фільм прочитаний по-іншому. У британця режисера Стефана Еліота – це по-елегантному легкий спосіб говорити про серйозні речі. Приклад ідеально збалансованого поєднання драми і комедії. Ретродрама зі справжнім відчуттям часу та образів.

Переконаність екранних образів у поєднанні з витонченістю британського гумору Ноеля Коварда, сибарита і аристократа, дозволили режисеру майстерно відтворити особливий шарм епохи між двома війнами.

Простір фільму стиснутий до однієї родини і вся варіативність стосунків, які ми проживаємо – конфлікт поколінь, стосунки між дружиною та чоловіком, маневри між свекрухою та невісткою – відбувається у чітко обмежених координатах. Проте загальним законом, який об’єднує ці маленькі драми, з якого вони витікають або відхиленнями від якого стають, є закон любові. Любов у фільмі розлита хвилями світла і, як світло, яке є також потоком корпускул, розбита на частинки, в кожній з яких відбита варіативність цього найвищого і найважливішого почуття.

Але головним драматичним стержнем фільму є історія сильної жінки, яку доля привела в чужу країну та чужу родину. Складна дилема – пристосуватись, але втратити себе, чи зберегти себе, але ризикнути втратити соціальний статус і впевнене майбутнє – знайома, мабуть, багатьом. Виходів з неї багато, але наважитись на достойний не так легко.

І все ж, незважаючи на складність проблем, фільм захоплює і відносить у особливий простір відчуттів, ізольований від нашого світу турбот і буденності. Прекрасний акторський ансамбль – немов перенесена з двадцятих років заворожлива Джесіка Белл, харизматичний Колін Ферт, драматична Крістін Скотт Томас – полюси складної, але магнетично привабливої конфігурації характерів. Достойна музика (особливо танго у виконанні Коліна Ферта), впевнена камера, натхненна праця дизайнерів і стрункий, немов фігура головної героїні, сценарій роблять перегляд фільму справжнім інтелектуальним і естетичним задоволенням.

Енергія цього фільму несе весняний і піднесений настрій, коли активізовуються духовні та фізичні центри організму. А саме це нам потрібно після безбарвної зими, бездарної політики і тривожних новин з лінії вогню: з новою силою любити і вірити…

Олег Яськів

Stephan Elliott, Easy Virtue, 2008