У своєму найбільш класичному – чистому за формою, лаконічному за тривалістю, логічному за структурою – фільмі видатний іспанський кінорежисер Луїс Бунюель не опускається до примітивного антиклерикалізму чи лівацького популізму. Спокута гріха, прагнення жити за християнськими цінностями у сучасному світі, підкорення плотського духовному – ось теми, які хвилюють режисера. Трагедія людства у тому, що йому ніяк не вдається дотримуватись духовних правил, які прописуються у релігійних чи духовних практиках. Так було і так, на жаль, залишається. Саме це найбільше хвилювало Бунюеля.

Найвидатніший представник сюрреалізму в кіно, Бунюель у своєму фільмі-притчі максимально відходить від свого стилю і стає поруч з сучасною людиною – розгубленою серед складних пазлів морально-філософських систем, наукових спекуляцій та матеріалістичного цинізму. Більше того, він долучається до кращих з них, тих, які терплять поразку у боротьбі за моральне і праведне життя. Режисер сміливо підіймає величезний пласт морально-філософських проблем, яких уникають інші суспільні інститути, закликає робити вибір, навіть коли він спровокує опір оточення.

Історія про побожну і водночас по-земному красиву дівчину, яка в останню хвилину відмовляється від монашого чину, але з благими намірами намагається спокутувати мимовільний гріх справжньою християнською благодійністю, звернувши свою турботу до найбільш знедолених залишає відкритим запитання: чи можлива справедливість у земному світі.

Як один з найчесніших режисерів, Бунюель ризикував, наповнюючи фільм алегоріями та психологізмом. Тому перша реакція на вихід фільму була вкрай негативною – парадоксально, але і папа римський, і диктатор Франко не відчули справжньої болі режисера, не оцінили метафоричності структури і заборонили фільм. Проте час все виправдав. На противагу заборонам, фільм був визнаним кращим у Європі, а зараз і критики, і кіношанувальники вважають, що це еталонний фільм став не лише кращим у біографії майстра, але й культовим та одним з кращих в історії кіно.

У час завершення зимових релігійних свят маємо чергову нагоду задуматись над головним, обговорити складні, незручні, але вкрай важливі для сучасної людини теми у колі розумних, залюблених у культуру людей.

Ніхто не залишиться байдужим.

Нагороди: Золота пальмова гілка у Канах

Олег Яськів

Luis Buñuel, Viridiana, 1961

кіно Іспанії, кіно Мексики, Луїс Бунюель, Сільвія Піналь, Франсіско Рабаль