У той час як ми, українці, болісно шукаємо шлях до звільнення від навязаного минулого і власної слабкодухості, коли втретє за сторіччя пробуємо прокладати самостійну лінію в історії, два наших найбільших сусіди – алегорично і географічно ототожнювані з діаметральною шкалою цінностей – дали нам приклади успішного поступу у бік раю свободи та пекла тоталітаризму. Російську парадигму історії ми відчуваємо не лише через тремтіння залізом понівеченої землі, але й через завмерлу роботу думки багатьох наших співвітчизників та хворобливі химери сну, які вони прагнуть видати за дійсність.

Натомість польський досвід по-європейськи нерішуче, але пропонує нам іншу парадигму, яка працює і точно відкриває ворота свободи.

Польський рух “Солідарність” понад двадцять років назад майже з першого разу запропонував своєму народу формат перемоги у боротьбі з авторитарним режимом. Важливою складовою цього формату став лідер “Солідарності” Лєх Валенса. Простий робітник, у якому революційна атмосфера та колективна мрія пробудила сили національного лідера.

Анджей Вайда зняв фільм важливий не лише для поляків (його переглянули понад 1 млн глядачів у Польщі). “Валенса: людина з надії” – дуже потрібний українцям. Ніби підтверджуючи це, плакати фільму були виконані і у жовто-блакитній палітрі.

Цей фільм, як і історія “Солідарності”, – не практична книга порад, тому що кожен народ, як і людина, нещасні по-своєму. Але ймовірно, що він може стати колективною книгою псалмів до народу, з якого черпатимемо віру і сили: віру у перемогу і сили навчитися впроваджувати зміни, не обмежуючись півкроками та компромісами.

Класик світового кіно Анджей Вайда створив не лише вузькоужитковий біографічний фільм “для поляків”. Це, насамперед, високохудожня розгорнута притча про проявлення лідера у звичайній, зі зрозумілими слабкостями людині. Історія про перетворення народу з розрізнених нерішучих одиниць в єдиноцілісне прагнення змін та звільнення. Майстерно стилізований під документальну хроніку, фільм пульсує та розливається енергетикою дії. Водночас як цілісний твір – це роздум про місце людини в історії. Увага режисера сконцентрована не на канонізації лідера, його месіанстві та інших недоречних у правдивій історії речах. Його Валенса – звичайна людина, до певною міри випадкова у своїй ролі, яка використала можливість і в результаті змінила історію не лише своєї країни, але й цілої Східної Європи.

Ми, продемонструвавши вже двічі, здавалося б не меншого масштабу волю до перемоги, виявили у своєму тілі невиліковні або хронічно хворі регіони та настільки тяжкі ментальні розлади, що енергії та подвижництва кількох мільйонів забракло щоб потягти цілу масу нездорової країни. У цьому нам складніше, ніж полякам. Але не може бути виправдань нашим помилкам у виборі лідерів революції та у власному небажанні викорінювати навіть найменші прояви зла: чи то корупція чи то національний нігелізм.

Фільм “Валенса”, безумовно, допоможе нам. Додасть сил і, головне, віри у можливість не лише перемогти, але докорінно змінити майбутнє нашого великого європейського народу. Для нашої активної молоді цей фільм може слугувати посібником “як робити політику”, з головним посилом, що найкоротший шлях у політику – з відкритим серцем.

Недаремно у назві фільму є фраза “Людина з надії”. Ми дуже надіємось.

Andrzej Wajda, Walesa. Czlowiek z nadziei, 2013

Олег Яськів

Анджей Вайда, кіно Польщі