У революційні дні, коли українське суспільство переповнене агресією та неспокоєм, фільм, який кожним кадром долає агресію та неспокій, стає потрібним кожному. Такі роботи здатні вилікувати якщо не суспільство, то принаймні відкриту душу людини, яка звертається до Бога.

Традиційно в останній тиждень перед Великоднем Кіноклуб звертається до фільмів, які допомагають налаштовуватись на духовний лад, пропонують нові виклики для дискусій та нові відповіді на найважливіші запитання. Втім, добрих фільмів, які б поєднували мистецьку якість та духовно-релігійний зміст, не так багато.

Тим більше вкрай рідко фільми, базовані на реальних подіях, стають цікавими для шанувальників справжнього кіно – адже фантазія часто переважає дійсність. “Про богів та людей” – якраз гідний приклад  краси та сили справжніх вчинків людей, які живуть або жили у спільному з нами часовому просторі.

Режисеру Ксав’є Бовуа вдалося зняти фільм, який змушує надовго задуматись про сенс життя, про важливість вибору, про шляхетну усвідомленість вчинку. Це не лише глибокий фільм про християнство у його правді, але й стимул для критичного погляду на власне життя.

Наскрізно через сюжет фільму простежується євангельська історія, втілена в житті простих монахів: відгук на поклик Божий, служіння, випробування, ситуація вибору, вибір хреста, вечеря любові, смерть та воскресіння. Втім, історія чину монахів-цистеріанців, які жили в оточенні мусульманського та екстремістського світу набуває не лише релігійного, але й філософського змісту.

Трагічна та зворушлива історія, викладена у фільмі, знайшла відгук у, як нам здається, втрачених для релігії та духовності душах європейців. І фільм отримав декілька головних престижних нагород року, а у Франції став найбільш резонансним.

Напередодні Великодніх свят такі фільми налаштовують на особливий настрій, відводячи увагу від мирських та матеріальних обов’язків, а натомість повертаючи серцю головний стан – екзистенційну тривогу та благість.

Сподіваємось, що на короткий час перегляду Кіноклуб стане не лише традиційним місцем доброго кінематографічного смаку, але й простором високого духу. Можливо, у цьому також прихована магія кіно. Відчути себе частиною світу, заглядати через його вікна у вічність, помітити себе у відображенні ближнього…

 Нагороди: 3 нагороди «Сезар», в тому числі за кращий фільм.

Головний Приз жюрі та приз екуменічного жюрі на Канському кінофестивалі.

Кілька нагород «Золотий глобус».

Олег Яськів

Бовуа, кіно Франції