Напевно, не один з нас відчуває, що людство рухається з прискоренням, від якого стає трохи моторошно. Ніби все розвивається логічно, з’являються щораз новіші можливості, прогрес змінює всі аспекти життя. Але разом з тим з’являється відчуття, що ми також і втрачаємо. Щось таке, що не підлягає динамічним законам розвитку, з чого збудована людина як духовне творіння.

Можна припустити, що апокаліпсис настане не в результаті техногенних катастроф чи позаземних втручань – як це полюбляють зображувати поверхові письменники та кінорежисери – а через те, що людина втратить найголовніші відчуття, через які пізнає світ зовнішній та світ внутрішній, почуття, якими мотивується у стосунках з іншими.

Біологічна людина стає духовною Людиною завдяки здатності співпереживати, радіти, сумувати, любити. Музика, слово, кольори – невід’ємні складові нашої індивідуальності. Але, мабуть, головна цінність – здатність кохати. Кохання – останній бастіон, який захищає людину від само руйнації. З нього, як з джерела, виходять інші почуття, які разом і складають смак життя.

Британський режисер Девід Маккензі створив цілковито нетиповий як для фантастичного жанру фільм. Через це “Остання любов на Землі” (або як в оригіналі “Досконале почуття”) складно назвати фантастикою. Навпаки, це дуже людяний, дуже актуальний, дуже потрібний фільм для кожного. Дивовижна атмосфера фільму, чутлива камера оператора, продумані діалоги зв’язуються глибокою музикою в єдине екранне дійство, яке виводить фільм поза рамки звиклих жанрів. Так отримуємо сучасне кіно про сучасну людину, яке стоїть на сторожі її душі.

Перевагою стрічки Маккензі є те, що вона позбавлена моралізації, медитативності чи інших форм екранної нудьги, якими часто хибують фільми багатьох “розумних” режисерів. Фільм цікавий, видовищний і глибокий водночас. І при цьому він про любов – це останнє і найважливіше людське почуття…

Саме тому, а ще через особливу відкриту структуру, фільм увійде у вашу душу. Адже вона є. А в ній – останнє і найважливіше почуття – любов…

У ролях: Юен Макгрегор, Ева Грін

Музика: Макс Ріхтер

Олег Яськів

David Mackenzie, Perfect Sense, 2011