In есеї

Cкафандр і метелик

Фільм знятий за однойменною книгою Жана-Домініка Бобі, головного редактора французького журналу «Elle», який в 1995 році пережив інсульт і виявився паралізованим. Перші слова, які він скаже – “Я хочу померти”. Це буде останнє подібне бажання. Любов і підтримка оточуючих створять диво. В цьому фільмі Джуліан Шнабель показує нам замкнуту в собі людину, яка не може повноцінно жити, але все ж прагне цього. Його тіло виявилось скафандром, його власною тюрмою, зануреною на десятки метрів  в воду, з якої не те що вибратись, а навіть не подати сигналу про допомогу. Людині повноцінній доволі важко уявити, навіть опираючись на чітку картинку з екрану, що може відчувати людина, скажімо, ще повна сил, коли єдине, що вона може робити – дивитися, і навіть не двома, а одним не паралізованим лівим оком. В Бобі залишаються лише спогади, спогади про прекрасне, вільне життя, яке у нього було колись – життя метелика.

Картина дивним чином переносить глядачів безпосередньо в голову героя, в цей скафандр, в якому б’ється за життя метелик людської свідомості. Ці метелики не дали дійти до відчаю, вони допомагали мріяти. Це врятувало його і зберегло всередині людськість. Подивившись цей фільм, в якийись момент починаєш розуміти, що якщо людина прикована назавжди до ліжка, все ж не втратила волі до життя, не пала духом, то ми вільні повноцінні люди не повинні втрачати час дарма, а скористатись ним і намагатися реалізувати свої мрії. Ніколи не потрібно забувати, що все може закінчитися в один момент. А до цього ніхто ніколи не готовий.

Чому саме “Скафандр і метелик”? Скафандром Бобі називав свій теперішній стан, коли людина наскільки застрахована від небезпеки що не може поворухнутись. А метелик, тому що герой завжди хотів вилетіти зі свого так званого ув’язнення – метеликом.

Джуліан Шнабель, був не єдиним режисером, який вирішив розповісти історію Жана-Домініка Бобі. Другим став Жан-Жак Бенекс знявший 25-хвилинний фільм “Під домашнім арештом”.

“Скафандр і метелик” – фільм про ледве вловиму різницю між життям і смертю. Про ту різницю, що виявляється не на користь смерті.

, ,