In есеї

Алехандро Аменабар: яка вона, справжня свобода?

Алехандро Аменабар – Море всередині

 Фільм заснований на реальних подіях. Сценарій базується на книзі Рамона Сампедро “Листи з пекла”. Картина була знята після його смерті і, зі зрозумілих причин, її завершення додумано сценаристами, хоча також засноване на реальних подіях.

Важко уявити більш життєствердний фільм. Адже якщо вдуматися, фільм зовсім не про паралітика і його жахливе положення. Фільм про свободу вибору. Про ту свободу, про яку говорять на кожному кроці, але коли справа доходить до того, щоб цю саму свободу надати, то ніхто не хоче навіть слухати. Судді відмовляють Рамону Сампедро в евтаназії (законне право на добровільну смерть), не побажавши навіть вислухати його промову. В суспільстві сильні моральні і метафізичні принципи, які і пояснити ніхто не може, і переступити боїться. Що є свобода? Що є життя? Ці вічні питання, які давно цікавлять людство, напевне, ніколи не знайдуть своєї однозначної відповіді… Напевно, в тому і є сенс життя щоб отримати якомога більше відповідей на свої питання і зрозуміти для чого ж ми існуємо.

Аменабар не вирішує питання про те, хто має рацію, а хто винен в такій ситуації, а каже нам, що життя швидкоплинне, і невідомо що може статися з нами завтра. Потрібно отримувати насолоду від життя, радіти кожній прожитій секунді, не дивлячись на те, якою стороною воно до вас повернулось. Протягом всього фільму Рамон допомагає своїм близьким цінувати і любити життя. Залучаючи глядача в сюжет, режисер робить його причетним до долі Рамона і збиває з позицій безпристрасного спостерігача-судді.

Одні вважають, що життя – це обов’язок. Інші впевнені, життя – право. Безперечно, рацію мають і ті і інші. І це – проблема, коли справа торкається близьких людей. Ви кохаєте людину і вважаєте, що вона повинна жити. А вона не хоче. Право, обернене в обов’язок, – найгірше з покарань. Автор на стороні героя. Він робить фінал позитивним, повним надій, що після смерті життя страждаючого все-таки зміниться на краще…

Mar adentro, Alejandro Amenábar, 2004

Андрій Шиляєв

, ,