Осінь повільно заходить у пору жовтогарячої вересневої молодості. Тепле сонце ще торкається облич, але ми уже не забуваємося у морських напівснах, а поспішаємо по своїх справах, яких раптово виявляється знову забагато після легковажного літа.

Осіннє сонце у Львові має особливий відтінок і навіть запах – ми помічаємо його у вітринах книжкових магазинів, яких на щастя стає щоразбільше, на полицях університетських бібліотек, які наповнюються читачами. Ми відчуваємо цей запах майже фізично, як теплий антициклон, який поки лише неквапливо і урочисто наближається, але вже викликає запаморочення у голові. Ми чекаємо на повернення Книжкового Форуму як на особисте свято. Думки під дією силового поля книг структуруються у порядку пріоритетності і матеріальні потреби бодай на кілька днів стають заслужено вторинними.

Перед початком книжкового форуму хочеться роздражнити свій інтелектуальний апетит ще більше. Таким афродизіаком може стати новий фільм самобутнього французького режисера Олів’є Ассаяса “Подвійне життя”. Цей автор має добру репутацію серед вдумливої авдиторії, адже намагається створювати фільми суголосні часу. Зовсім нещодавно ми прощалися з літом з його фільмом “Літній час”, який ностальгував за зникаючою цінністю мистецьких артефактів та родинних зв’язків. Його ж остання робота пропонує нам дискурс тривожних роздумів про майбутнє книг та їхніх читачів.

Як це не дивно, але “Подвійне життя” – один з перших фільмів, який прямо говорить про долю літератури у сучасному світі. Інтелектуальні розмови про авторство, електронні формати та долю паперової книги формують текстуру цього фільму. Тому рухаючись його сюжетними історіями, ти немов босоніж відчуваєш свіжу тут-присутність літератури, книги, автора. Але не тільки. Адже це також фільм і про людські почуття, про відчудження не лише читачів від книг, але й людей у найтісніших сотах життя, якими є подружжя та дружба. Головні герої фільму складають класичний пас’янс камерної драми: двоє друзів – успішні видавець та романіст – та їхні суспільно активні дружини і коханки (акторка, політична активістка та фахівець з цифрових технологій) утворюють химерне плетиво стосунків, які проте все ж є лише сценарним тлом для роздумів про світ книги і навіть ширше – мистецтва, якими переповнений фільм.

“Подвійне життя” – один з рідкісних прикладів коли кіно стає щоденником, в якому записуються філософські роздуми. Автори, пропонуючи нам жанр розмовного кіно і свідомо затінюючи художні акценти та емоційні резонанси, підіймають багато питань, що хвилюють і провокують нас на власні рефлекції.

Режисер знову зібрав зірковий акторський ансамбль: де окрім Жюльєт Бінош (яка вже втретє співпрацює з ним), грають також Гійом Кане, Кріста Тере (прекрасна модель з “Останньої любові Ренуара”) та Паскаль Грегорі.

Фільм отримав схвальні відгуки як у кінокритиків, так і у глядачів. І це зрозуміло – адже питання, які підіймає автор, торкаються кожного, хто намагається будувати власну інтелектуальну біографію і кому через це небайдужа доля книги у новітньому світі цифрових технологій та соціальних мереж.

Сподіваюся, що наша зустріч за цим фільмом стане доброю увертюрою до свята книги, яке даруватиме нам цілий наступний тиждень.

Олег Яськів

Гійом Кане, європейське кіно, Жюльєт Бінош, книги, література, Олів'є Ассаяс, філософські роздуми, французьке кіно