On 5 травня In есеї 1

Справжній Вермер (режисер Рудольф ван ден Берг, Нідерланди, 2016)

Складно уявити життя сучасної людини без мистецтва. Це тільки здається, що воно заховане у музеях або ж чужих містах. Його пульс супроводжує наше повсякдення у несподіваних проявах. Мистецтво огортає своїми формами наш персональний простір, своїми образами підказує універсальні сенси, а звуками коректує життєві траєкторії. Додає розуміння логіки розвитку цивілізації і підвищує ціну кожного окремого життя.

Ми знаємо як складно потрапити за лаштунки світу творчості – не буквально фізично чи професійно, а психологічно. Адже у своєму найпотаємнішому масштабі творчість – це корида пристрасті. Ми лише здогадуємося про це коли спостерігаємо із зовні. Про це аж надто літературно і дещо екстатично промовляють самі художники у своїх біографіях. Але правду про небезпечну і крихку психічну рівновагу у стосунках між митцем і світом можуть виявляти лише правдиві факти з життя.

Неодноразово автори різних жанрів прагнули дослідити природу творчості. З перемінним успіхом кінорежисери, письменники, мистецтвознавці продовжують створювати твори про творчість. З якогось моменту, дослідження природи творчості стає навіть цікавішим, ніж сама творчість, а вивчення справжньої біографії автора захоплює більше, ніж його роботи.

Нідерландський фільм «Справжній Вермер» сміливо проникає за лаштунки творчості, але на відміну від більшості аналогів, режисер ставить перед собою складніше і ризикованіше завдання – зобразити драматичну еволюцію життя і творчості художника, яка немає гепі-енду.

Нідерландський художник Хан ван Мегерен, який жив у середині двадцятого сторіччя, по-своєму унікальний. В історію мистецтва він увійшов як найвидатніший фальсифікатор творів «старих голандців» епохи бароко Яна Вермера, Франса Хальса, Пітера де Хоха та інших. Його майстерність ввела в оману найкращих експертів, а роботи «під Вермера» на короткий час встановили цінові рекорди на аукціонах та стали окрасою кількох музеїв. Звичайно, що з боку законності він був видатним шахраєм. Проте не все було так просто і однозначно у реальному житті цього героя, який врешті-решт залишився в історії також і як талановитий художник.

Саме про особисту драму життя цього талановитого живописця та фальсифікатора розповідає у своєму новому фільмі відомий нідерландський режисер Рудольф ван ден Берг. Перед нами постає психологічний портрет художника, який будучи переконаним прихильником реалізму та опонентом авангарду (в уособленні Пікассо) шукав власний шлях до успіху. Пристрасть до мистецтва старих класиків італійського Відродження та голландського Бароко та унікальне вміння малювати у їхній манері стала спокусливим і демонічним голосом, який вів його по краю прірви, вичікуючи на момент для фатального кроку. Прийняття рішень ускладнювали жінки та діти, яких він пристрасно любив, і які мимоволі ставали стимулами до ключових життєвих рішень.

Режисеру вдалося відтворити напружену міжвоєнну атмосферу Європи, аж до сутінків нацизму, які вкрили його батьківщину. В результаті вийшов той рідкісний приклад кінобіографій, коли саме життя героя, з його численними мистецькими та любовними пригодами, складає мало не детективну інтригу фільму і дозволяє розгорнути психологічний портрет епохи через переконливі образи реальних персонажів.

Нідерландське кіно в останні десятиріччя стало помітним та самобутнім явищем на кінематографічній мапі світу. У своїй естетиці воно дуже суголосне своєму прекрасному живопису – таке ж уважне у деталях, таке ж глибоке у психологічних підтекстах, таке ж вірне правді життя, якою б незручною вона не була.

“Справжній Вермер” просякнутий любов’ю до живопису. Він не виправдовує Мегерена, але намагається з погляду сучасності віднайти об’єктивне місце в історії для його беззаперечного таланту. Без сумніву, що якби Мегерен дожив до часів постмодернізму, то став би чи не кращим його репрезентантом.

Нам же залишається продовжувати любити мистецтво, блукаючи по заплутаному лабіринту успіхів та поразок серед біполярних історій творів та їхніх авторів, часом втрачаючи у підсліпуватості власного пізнання впевненість у моральних орієнтирах своїх пошуків. Але погодьтеся, що це одна з кращих ігор, яку нам запропонувало життя…