Така історія може трапитися з кожним. Її сюжет час-від-часу виривається з лабіринтів підсвідомості, звільняється від цензури моралі. Вона завжди обпікає серце хвилюванням, паморочить голову сум’яттям совісті, окреслює територію самотності. Коротка зустріч – а вона завжди коротка – яка здатна зруйнувати життєву стабільність. Коротка пригода, що майже завжди безрадісно закінчується.

Така історія трапляється коли зустрічаєш справжню любов невчасно. Коли змінювати життя складно і запізно. Коли запитань завжди більше, ніж відповідей. Коли любов зрівноважуєш власними моральними цінностями і загроженими долями найближчих. Яким би спокусливим не був початок історії, врешті-решт гармонія, яку шукаєш у цій дорогоцінній любові, перетворюється на фату моргану і залишаються болючі спогади.

Здається, що тепер ви здогадуєтеся про що хотів розповісти британський режисер Девід Лін у своєму фільмі “Коротка зустріч”. Вірніше, першим підняв цю вічну, але так і нерозв’язану з морального боку тему, драматург Ноель Ковард. Обидва – і Ковард, і Лін – класики світового мистецтва і певною мірою культурні амбасадори Англії минулого сторіччя.

У цьому фільмі зустрілися не лише два великих митця, але й відбулася гравітаційна концентрація морально-етичних принципів свого часу. Історія зустрічі та короткої любові чоловіка та жінки, невільних у виборі, розділених власними сім’ями та дітьми, не була б особливою (бо скільки таких історій на телебаченні і у легковажному кіно!), якби не підіймала широкий спектр відкритих запитань і не пропонувала незвичайну делікатність і шляхетність у їхній драматизації.

Вийшов короткий (буквально), але нетлінний шедевр, з яким варто зустрітися кожному. Навіть якщо (і на щастя) не доводилося проживати такої особистої історії.

Весна. Зустрічайте…

Нагороди: гран-прі Канського фестивалю, 2-е місце у списку “100 британських фільмів сторіччя”

Олег Яськів

David Lean, Brief Encounter

британське кіно, Девід Лін, екранізації, Канський кінофестиваль, кіно Великобританії, Ноел Ковард