On 17 квітня In есеї 1

Смак чудес (режисер Ерік Беснар, Франція, 2015)

Чого шукаємо ми, заблудлі серед синтетичних емоцій та розваг люди? Що прагнемо віднайти у ближньому, який щоразбільше розчиняється серед аваторок та галасу інформації? Більш цинічні ніж могли собі уявити у дитинстві, перестаємо довіряти власним передчуттям, підказкам прикмет, шепоту ангелів. Погоджуємось на компроміси з трендами часу і втрачаємо щось незмінне. Миримося з тим що мрії дитинства та юності – це всього лиш частина дитячих ігор, які минають, як і саме життя.

Чи, можливо, все ж таки хочемо відчути запах світу, смак відчуттів, тепло любові? За суєтою побачити справжній зміст речей, за імітацією правил роздивитись правду життя.

Замість відповіді (хто-зна чи вона буде щирою навіть на сповіді) давайте подивимося один фільм. Він так і називається “Смак чудес”.

Це і справді дивовижний фільм. Ніби намальований найтоншими пензлями і найяскравішими фарбами, озвучений найчистішими звуками, наповнений найкрасивішими жінками. Звичайно, це перебільшення. Але й наші мрії – також перебільшення реальності. І дитинство не було таким світлим як запам’яталося, і кохання не таким довершеним як хотілося, і книги сняться кращими, і музика мріється довершенішою…

Просто мені здається, що саме такі фільми зараз потрібні людям: не просто світлі, а просвітлені, не просто позитивні, а переповнені добротою. І обов’язково чесні.

Це у повному розумінні французьке кіно. У розумінні – як французьке вина, сир чи кальвадос. Найвищої якості, яка не потребує реклами.

Історія про красиву жінку, матір двох дітей, вдову сильного чоловіка, яка намагається врятувати і зробити прибутковим свій грушевий сад. Історія про зустріч з дивним чоловіком, що живе у світі книг, цифр та фізичних законів і може відчувати природу як ніхто. Більше нічого немає. Решта подій, персонажів – лише акорди до головної мелодії. Але як гарно звучить все разом! Наскільки по-новому дивишся на світ довкола себе очима авторів фільму. Наскільки по-іншому проявляється до тебе квітка, комаха, мед чи фруктовий пиріг. Скільки нового ти відчуваєш у собі… Таке враження, ніби святий Франциск сидить поруч тебе перед екраном і посміхається.