On 14 травня In есеї Like

Про що шкодує Джейн Остен (режисер Джеремі Ловерінг, Великобританія-США, 2008)

Травнева, нестримна у своїх проявах краса розширює не лише нашу фізичну чутливість, але й розпалює духовну жагу. Хочеться більше світла, більше свіжого повітря і … справжнього кохання.

Навряд чи знайдемо освічену жінку, яка б не читала романів Джейн Остен. З цими романами юна дівчина входить у дорослий світ високих стосунків та почуттів. За цими романами доросла жінка звіряє поведінку своїх чоловіків та подруг. Ці романи читають розумні чоловіки, щоб краще розуміти розумних жінок.

Ключовим мотивом романів письменниці є пошук справжнього кохання у час, коли жінка ще не сприймалася рівнею чоловікам, а відтак ніякого права на повноцінне кохання не мала. Проте виділитися серед численної когорти сентименталістів та романтиків, які писали на схожі теми, Остен змогла завдяки незрівнянній гостроті розуму та нещадній критиці обивательських стосунків, приправленій справжньою британською іронією, які шокували суспільство тоді та й досі залишаються актуальними і мало ким перевершеними. Можна з певністю стверджувати, що виховання почуттів сучасних жінки і чоловіка буде неповним без творів Джейн Остен, проектованих на власне життя.

У новому фільмі британських кінематографістів бездоганно відображено світогляд і творчий світ видатної письменниці, яку небезпідставно вважають кращим англійським автором дев’ятнадцятого сторіччя, причому не лише на думку критиків, а й через любов мільйонів читачів. Незважаючи на те, що про Джейн Остен та за мотивами її творів знято багато фільмів, “Про що шкодує міс Остен”, мабуть, найкращий серед них.

Цей фільм – невичерпне джерело для жіночого психоаналізу. Майже кожна фраза – глибокий афоризм або ж метафора, яка розгортає поле для дискусії. Бездоганна і компактна режисура, гармонійний ансамбль акторів (Олівія Вільямс, Гретта Скаккі, Том Хіддлтон), прекрасна припасована до епохи музика, хороша операторська робота забезпечили художнє тло для найкращого сприйняття Слова, яке розлите у глибокому сценарії. Вийшло зразкове і багатогранне британське кіно.

Фільм розповідає про останні роки короткого і нещасливого життя Джейн Остен – жінки, яка свідомо пожертвувала особистим щастям заради непевної долі письменниці. Передчуваючи близьке завершення земного шляху, вона опікується племінницею, матір’ю та братами і, звісно, проектуючи власні історії кохання на їхні долі, намагається ще раз прожити нездійснені в минулому можливості кохання зі своїми чоловіками.