“Людину можна знищити, але неможливо перемогти” – слова Ернеста Гемінгвея підсумували естетизацію прагнення до свободи, яку тисячі років виявляли кращі сини своїх матерів. Без відчайдушності, зухвалості та жертовності окремих не було б добробуту, спокою та радості решти.

Простір свободи – якраз такий, де один у полі воїн. Де одна людина своїм життям може підтримати вогонь цілої нації. Недаремно культура від самих початків і до сьогодні так благодатно припадає до реальних джерел героїзму та боротьби за свободу, створюючи багатогранний світ мистецьких форм, залишаючи нетлінні сліди на розлогих стінах галерей, у високих просторах філармоній, у тиші читальних просторів, у густій темряві кінозалів.

У дні напруженого і піднесеного святкування нашої незадежності нам потрібно повертатися до античного масштабу сприйняття боротьби добра і зла, відчувати дієвість тиску сили волі вільної людини, з якою вона прагне зруйнувати репресивну систему.

Одним з кращих кінематографічних тріумфів у демонстрації можливості перемоги людини у її боротьбі за свободу є класичний фільм американського режисера Франкліна Шаффнера “Метелик”.

Епічна сага про незнищенну силу волі виросла з автобіографічної книги Анрі Шар’єра, який справді утік з суворої тюрми і згодом майстерно це описав, перетворивши свою особисту боротьбу на символічну боротьбу з несправедливою системою. Автори фільму пішли ще далі і розгорнули літературний матеріал у міфічного масштабу героїчний епос про незнищенність людського прагнення до свободи. Архетипно підібраним акторам (Стіву Мак-Квіну та Дастіну Гоффману) випало складне завдання – уникнути пафосу та моралізаторства, а режисеру та авторам сценарію – максимально віддалитися від комерційних стандартів героїчного в масовій культурі. І вони блискуче справилися з матеріалом, створивши фільм, який хвилюватиме розум та гартуватиме серця мільйонам глядачам наступних поколінь.

Сьогодні цей фільм сприймається як захопливий пригодницький сон, в якому помережані розпечені острови в безмежному океані, далекий небокрай за лінією свободи, недружня дика природа і людські характери, які ламаються немов пересушене гіляччя або ж витримують надлюдські навантаження.

Свобода, її персональна та колективна цінність, по-особливому відлунюють у наших серцях. І що б не створювали натхненні фізики і матеріалознавці, ми повинні пам’ятати, що саме людина – найкращий матеріал, створений Богом та випробуваний природою на міцність.

Олег Яськів

Papillon,  Franklin J. Schaffner

Дастін Гоффман, кіно США, Стів МакКвін, Франклін Шаффнер