Темними осінніми вечорами інколи здається, що колись усе було простіше і повільніше. Любов довго була безтілесною і через це викликала сильніші почуття, електрики і ганжетів ще не вигадали, а тому час стікав повільно, немов свічка за столом, над яким писали довгі любовні листи. Дорога у кареті була повільною – якраз для млосних роздумів, а перша поява на танцях – незабутньою подією.

Еталонна екранізація найпопулярнішого англомовного романіста, якою – а це стало зрозуміло лише у двадцять першому сторіччі і всупереч гендерним стереотипам – є письменниця Джейн Остін. За популярністю і екранізаціями вона поступається лише хіба що Шекспіру, але цей автор понадчасовий і тому поза конкуренцією. Усіх інших – і Діккенса, і Теккерея, і Гарді, і Моема ця непересічна для свого часу жінка перевершила.

Серед усіх відомих мені літературних екранізацій або ж просто історичних драм – цей фільм найбільш точний у передачі деталей предметного та чуттєвого світу людей своєї епохи. Тонка лінія заламування класицизму у романтизм, коли ще творив Гьоте, а шал французької революції потрохи стихав, дозволила оголити людські почуття до небезпечної потаємності.

Історія двох сестер з обіднілої сім’ї та їхня чесна боротьба за право на кохання заворожувала не одне покоління читачів та неодноразово спокушувала кінорежисерів на спроби зняти “розумне” кіно про кохання. Як це не дивно на перший погляд, але найкраще це вдалося режисеру китайського походження Енгу Лі, який згодом прославився іншими сильними роботами (Тигр, що крадеться”, “Горбата гора”, “Життя Пі”). При цьому жодного натяку на мелодраму у фільмі немає, незважаючи на серйозні спокуси та очікування масового глядача. Чиста драма як витримане солодове віскі, яка, втім, добре лягає на спраглі до почуттів душі наших сучасників.

Якщо ви скучили за романтичним кіном про справжні почуття, за костюмованою драмою про звичаї людей цієї епохи, коли честь і слово справді важили, про високі стандарти їхнього кохання, які мало від того часу змінилися – то “Розум та почуття” справді найкраща розрада для вгамування такої зрозумілої у наш тривожний час спраги. Це чудова нагода на деякий час поринути у світ красивих стосунків, помріяти про найпотаємніше чи згадати найкраще.

Фільм заслужено отримав багато найвищих нагород, у точу числі Оскар за сценарій, 2 Золотих глобуси, 3 призи Британської кіноакадемії, 2 призи – на Берлінському кінофестивалі.

Приходьте і мрійте…

Ang Lee, Sense and Sensibility, 1995

Олег Яськів

Алан Рікман, Джейн Остін, Емма Томпсон, Енг Лі, Кейт Вінслет, кіно Великобританії