Навздогін піднесеному великодньому настрою. А, можливо, для того, щоб він залишався якомога довше. Подивимося фільм, який вводить людину в стан невагомості.

Фільм “Самсара” – це не лише стільки кіно, скільки духовний проект, який був започаткований великим кінореформатором Готфрі Реджіо та його однодумцем Роном Фріке. Вони створили незабутні “Anima Mundi”,  “Baraka”, трилогію “Кояіскацці”-“Павокацці”-“Найкокацці”. Ці фільми без перебільшення змінили кінематографічну реальність та увійшли в скарбницю світової художньої документалістики. Тому новий фільм Рона Фріке світ чекав з нетерпінням та натхненням, близьким до релігійного.

Фільм “Самсара” – бальзам для душі та радість для очей, а все разом грандіозна симфонія радості життя. Неймовірної краси зйомки, проведені у найвіддаленіших кутках дикої планети та серед культур різного цивілізаційного розвитку, не повинні відволікати нашу увагу від головної думки фільму – єднання людства перед загрозою взаємознищення, духовного поклоніння природі та її творцю. Це фільм-молитва різними мовами. Молитва до єдиного творця як би люди його не називали. Молитва за кожну людину, якого б кольору шкіра у неї не була і на якому щаблі соціальної драбини вона не перебувала.

Наполегливий пошук формули щастя, у принципі, навряд чи принесе коли-небудь успіх, але гармонії досягти цілком можливо. Це розуміють автори фільму. Вони з оптимізмом та воістину релігійним смиренням спостерігають за діалогом людини та природи.

“Samsara” з санскриту перекладається як “неперервний потік”. Перед нами – потік емоцій, рукотворних та нерукотворних форм. Але потік осмислений настільки, що втягує глядача у спільні роздуми і фактично розкриває простір для діалогу не лише у форматі особистісної молитви, але й міжкультурної, цивілізаційної дискусії. Адже вже завтра нам жити у майбутньому. І післязавтра, і через сотню років…

“Самсара” – тріумф багатогранності та різноманітності. У цьому її найголовніше значення. Після перегляду зброя, навіть якщо така була у ваших руках, виявиться непотрібною, а злість зміниться соромом. Наші вороги навряд чи дивляться схожі фільми. Хоча й вони – елементарні частинки планетарного універсуму. Цей факт потрібно прийняти, побороти і рухатися вперед.

Людина духовна – справжній володар світу. Тільки  вона може почути природу, вже не кажучи про Бога. Тільки вона має майбутнє…

Олег Яськів

Ron Fricke, Samsara, 2011

документальне кіно, кіно США, Рон Фріке