Улітку душа людини стає не вагомішою. Вона підноситься понад турботами, віднаходить втрачену свободу і навіть розмовляє з ангелами. Ті, немов хитрі спокусники, нічого не обіцяють і лише вказують крилами на сліди своєї постійної присутності. Людині залишається лише хотіти бути вільною, хотіти бути творчою, хотіти любити не лише себе і тоді їй не складно буде знаходити коридори щастя у заплутаному лабіринті життя.

Мікельанджело Антоніоні створив маленьке кінематографічне диво. Він зумів поєднати тишу і звук, лінію та форму, живе та неживе. Усім своїм достойним життям, великим фільмами та сценаріями, він йшов до цієї зустрічі крізь віки. Через п’ятсот років вони зустрілися – два Мікельанджело, дві руки Господні, два земних ангели. І Антоніоні, дев’яносторічний старець, схиляється перед старцем Мойсеєм роботи Буонаротті, а фактично перед ним самим у вдячній шанобі.

Фільм “Погляд Мікельанджело“ – мініатюрний шедевр майстра, у якому кожен не лише стає свідком діалогу двох Мікельанджелів, але й знайде місце для власної розмови з прекрасним, а, можливо, й з Богом.

З цього ми розпочинаємо новий сезон у Кіноклубі. Разом спробуємо стати невагомими і піднятися вгору, понад хмари. А там нехай кожен шукає своє.

Мікеланджело Антоніоні там також був. Він навіть і назвав свій фільм “Понад хмарами”. Але побачив він там те ж, що показував у всіх своїх кращих фільмах: благодатну красу Італії, самотніх людей і їх закохані душі, невпинний діалог Чоловіка і Жінки та сльози ангелів над їх неможливою любов’ю.

У цьому фільмі знялась неймовірна кількість великих акторів і красивих людей. Цим, безумовно, вони засвідчували свою повагу до великого режисера. Але кожен з них, ще того не знаючи, стали згодом співучасниками мовчазного діалогу двох земних ангелів: Антоніоні та Буонаротті.

У ролях: Софі Марсо, Фанні Ардан, Ірен Жакоб, Жанна Моро, Марчелло Мастрояні, Венсан Перес, Жан Рено, Джон Малкович

Нагороди: приз Фіпрессі Венеційського кінофестивалю, 2 нагороди Давид Донателло

Антоніоні, кіно Італії