In есеї

Червона скрипка (режисер Франсуа Жирар, Канада-Італія)

kinopoisk.ruПереживання культури – майже інтимний спосіб пізнати світ і самого себе. Це захоплива пригода, тривалістю у земне життя, і надія на вічне продовження.

Фільм “Червона скрипка” вириває з дійсності і відносить у простори, навіяні юнацькими снами, коли краси було значно більше, ніж потворства. Ви помандруєте крізь час і материки, повз чужі долі разом з історією, в якій відзеркалене піднесене і земне європейської душі останніх сторіч.

Атмосфера, якою насичений фільм, вражає класичною грацією і романтичною пристрастю водночас. Музика – а вона головний інструмент фільму – торкнеться божественною красою кожного і переконає у духовній природі світу. Шедевр сучасного композитора Джон Корільяно увібрав традиції класичної музики від бароко до сьогодення, за що справедливо був відзначений Оскаром та Греммі.

Фільм талановитого канадського режисера, естета і театрального постановника Франсуа Жирара є зразком рідкісної гармонії чотирьох способів людських пригод: пригод тілесних, пригод емоційних, пригод розуму і пригод духу. Історія барокової скрипки, в яку була заключена людська душа, дозволяє розкривати найглибші переживання, показувати варіативність долі та можливості духу.

Заворожливо красивий фільм з глибокою чуттєвістю не залишить байдужою кожного українця, хто у наш тривожний час шукає естетичної опори для надламаного духу.

Зовсім недавно ми дивились інший прекрасний фільм цього режисера “Шовк”. Сподіваюся, що відгомін і післясмак цього фільму ще пульсує у вашому серці і ми знову разом зануримося у світ справжнього кіно.

Олег Яськів

François Girard, Le violon rouge, 1998