Хочеться вірити, що поява цього фільму – один з проявів небесного сценарію, який написаний для українців.

У Єгипті все відбувалось майже як у нас. На перший – поверховий – погляд це майже неможливо. Адже Єгипет і справді інша країна – ментально, історично, релігійно. Він настільки далекий від нас, що окрім пірамід та морських курортів, пересічного українця у ньому нічого не цікавить.

Але насправді цей фільм про нас. Адже Єгипет зовсім недавно (якихось три роки тому) пережив схожу революцію. Зі своїм майданом і тираном, брутальною поліцією і слабкою опозицією, зі своєю кров’ю та сльозами. Зі своїм варіантом епічного протистояння Добра і Зла. І талановиті кінематографісти практично за слідами революції встигли зняти хороший і правдивий фільм про людей та їхню революцію.

Зараз це, можливо, найпотрібніший фільм для України. Розповідаючи про чужу боротьбу, чужу біль та чужі радості, фільм виглядає кінематографічною проекцією нашої революції. Інколи навіть здригаєшся від співпадіння власних думок чи українських реалій з ідеями та кадрами цього арабського, але і дуже європейського за духом фільму. Вкотре дивуєшся наскільки люди по-справжньому схожі у своїх чистих намірах і однаково огидні у брудних діях. Наскільки гарними є обличчя у революції та потворними гримаси деспотії.

Фільм «Майдан» – найкраща інтродукція у світ єгипетського кіно та української революції. А з точки зору мистецької якості, мабуть, найкращий на сьогодні фільм про революцію, який було створено від часів “Броненосця Потьомкін”.

Олег Яськів

Jehane Noujaim, The square, 2013