In есеї

Кон-Тікі (режисери Хоакім Роннінг, Еспен Сандберг, Норвегія-Швеція-Данія, 2012)

kinopoisk.ruМаленький хлопчик, а, можливо, дівчинка, словом, маленька людина стоїть біля вікна і дивиться за видноколо. Вона ще мало знає про несправедливість, не зустрічалася з корупцією, не відчула патоки повсякденної рутини. Її казка ще попереду, хоча їй вже відомо, що чуда якщо й бувають, то дуже далеко. Вам досить легко буде підставити замість цієї маленької людини себе. І зустрітися з нею поглядом… В чиїх очах буде більше мрій?..

Фільм “Кон-Тікі” про те, що казки насправді існують. Що мрії мають магічну силу. Що все дріб’язкове у нашому житті насправді не варте уваги.

Тур Хейєрдал жив у період, коли люди були здатними як на великі вчинки, так і на жахливі злочини. І одне і друге вабило прихованою силою ідей. Це був час для романтиків, які свідомо ставали героями або злочинцями. Хейєрдал став одним з найпереконливіших вісників миру, з’єднавши минуле з майбутнім в одну лінію долі.

Він здійснив те, про що багато лише мріяли. Описав те, про що читатимуть покоління мрійників. Чоловіків, які шукатимуть формулу справжності і жінок, які шукатимуть критерії справжності чоловіків.

Знятий норвезькими режисерами з норвезькими акторами фільм “Кон-Тікі” ніби увібрав у себе скандинавський дух. Генетична пам’ять більшості європейських народів пам’ятає цих високих і сильних людей як жорстоких завойовників, середньовічних рекетирів та будівничих держав. У ХХ сторіччі вони спрямували свою енергію на мир, побудову найвищих соціальних стандартів та створення доброго кіно, музики і літератури.

Літературний матеріал – а це біографія Хейєрдала та документальна книга про подорож на дерев’яному плоті Кон-Тікі від Америки до Полінезії – був складним для вдалої екранізації, адже легко було зійти до патетики і втратити нитку правди. Але авторам вдалося створити справжнє кіно – динамічне, психологічне, з циклічним ритмом напруги та релаксації, хронометрично лаконічне і змістовно вичерпне. Образи Хейєрдала та його сподвижників вийшли живими, правдивими та глибоко людськими – без пафосу та “голівудщини”. Тому цілком заслуженим стало минулорічне змагання фільму за Оскар як кращий іноземний фільм. Він став одним з найсвітліших кінематографічних явищ останніх років.

Після такого фільму погляд ще довго дивитиметься кудись за горизонт, а сни стануть кольоровішими. І, можливо, ви пригадаєте цього хлопчика чи дівчинку, які колись стояли біля вікна і вдивлялися за видноколо. Впізнаєте себе?..

Олег Яськів

Joachim Roenning, Espen Sandberg, Kon-Tiki, 2012