Якщо Франція була кінематографічною відповіддю Голівуду, то місце Італії особливе і таке, що важко означити. З одного боку, воно нібито перебуває у перманентній кризі, з іншого – народжує геніїв, які створюють напрямні у розвитку кіно.

Беззаперечно золотий період великого італійського кіно припадає на другу половину минулого сторіччя, і зокрема, на семидесяті роки. Такої концентрації талановитих режисерів, операторів, художників та сценаристів, яких дала світові Італія, не знає жодна інша країна. Вражає багатогранність їх таланту та різноманіття персональних стилів, які запропонували це покоління італійських кіномитців.

У результаті, немає кіномана чи просто розумної людини, серед улюблених режисерів якої не було б хоча б одного італійця цього визначного періоду. А це означає, що цілі покоління – і не лише батьків, але й наше – фактично світоглядно та ментально формувалося за естетичними критеріями визначних італійських режисерів.

Дуже хочеться продовжити цю традицію, тому що таке кіно не старіє на полицях музеїв кіно і не вмирає у серцях людей. Тому що воно створене для кожного, хто шукає логіки та гармонії у своєму та чужому житті. Для кожного, хто хоче навчитися по-справжньому радіти, любити, діяти…

 Бернардо Бертолуччі                        “Конформіст”

04 грудня (вівторок)                          Італія                              1970

Бернардо Бертолуччі – останній з “покоління великих”,  ще живий Майстер кіно.

Він дуже різноманітний стилістично і водночас відповідальний ідейно режисер, який розвинув традиції монументального та психологічного кіно, фактично ставши лідером екзистенціалізму у кіно. Втім, навіть це означення не повністю характеризує цього чудового режисера, адже він до сьогодні відзначається неперевершеним смаком та відповідальністю у підборі команди (операторів, художників, сценаристів) для створення фільмів.

У його спадщині шедеври, які досягли досконалості у своїх жанрах: це і тріумфатор премії Оскара “Останній імператор”, і епатажний та ключовий для цілого покоління “Останнє танго в Парижі”, і камерний шедевр “Під пологом неба”, і найкращий путівник по Італії та коханні “Невловима краса”, і простий та водночас доступний і глибокий “Маленький Будда” і монументальна фреска Європи “Двадцяте сторіччя”. І “Конформіст”, який будемо дивитися разом з вами, один з ключових за змістом для Європи фільмів.

«Конформіст» – шедевр не лише з точки зору ідейного змісту, але й у естетичному вирішенні, завдяки геніальній роботі оператора Вітторіо Сторраро. Більше того, для України на сучасному етапі саме цей фільм залишається на диво актуальним.

Дві премії Берлінського кінофестивалю ( в т.ч. євангелічного журі)

Бертолуччі, кіно Італії, Трентільян