Запрошуємо у довге кінематографічне плавання. Обмежений простір, трансатлантичний маршрут, пасажири з різних соціальних щаблів, передчуття політичної катастрофи… Такий сюжет п’янить уже самою інтригою, спокушає інтерес і підштовхує до роздумів.

Стенлі Кремер задумував «Корабель дурнів» як «кращий фільм сторіччя». І тут справа не у самовпевненості автора, а у масштабі задуму та екзистенційному хвилюванні майстра за долю людства загалом і маленької людини зокрема.

Стенлі Кремер – один з небагатьох режисерів соціального напрямку у кіно. Іншими словами, просякнутого людяністю і хвилюванням. Його фільми належно оцінені кінематографічним світом. Проте для таких митців найціннішим є можливість допомогти людині стати кращою, добрішою, а людству – єдиним цілим.

Екранізація відомого роману Катрін Енн Портер стала значним внеском режисера у світову кіно скарбницю. Адже маємо справу не лише з драматургією найвищого рівня, але й з чудовою грою великих акторів минулого: Вівієн Лі, Сімоною Сіньоре, Оскаром Вернером, для першої з яких ця роль стала останньою.

Аналогії з Україною у цьому фільмі незначні, але все ж є. І не лише у назві. Адже ми також рухаємося у невідомість і від кожного залежить останній пункт прибуття корабля під назвою «Україна». Поки що залежить…

У Кіноклубі ми час від часу повертаємося до класики. У цьому поверненні в минуле є щось романтичне, адже нагадує нам як ми по-справжньому любили кіно і підказує як не втратити цю любов. Також дуже сподіваюсь, що для когось наш Кіноклуб – це така собі маленька лабораторія, у якій народжується любов.

Приходьте, шукайте, чекаємо…

Ship of Fools, Stanley Kramer, 1965

Олег Яськів

1965, кіно США, Корабель дурнів, Кремер, події у Львові