In українське кіно

Червоний або як цікаво розповідати про боротьбу УПА

Доброго часу доби, дорогі читачі Простору Кіно. Мене звуть Віктор Гнатів і сьогодні розпочинається нова рубрика, яка присвячена українському кіно. Тут, тривалістю кожні два тижні, виходитимуть статті присвячені певному українському фільму, його огляду та посиланню на те, де його можна офіційно переглянути (платно чи безоплатно). Сьогодні ми почнемо з доволі цікавого фільму, а саме Бойовику, а вже тоді Драмі – Червоному.

(Шукайте посилання на фільм внизу: безкоштовна можливість подивитись).

Про фільм

Червоний – це фільм, якому передував однойменний роман Андрія Кокотюхи, який був доволі посереднім, в стилі Кокотюхи, а от фільм вийшов доволі хорошим.

Кіно вийшло у 2017 році, зрежисував його Заза Буадзе, який має доволі довгий досвід у зйомках драм та криміналу. Варто також додати, що кіно вийшло 24 серпня і враховуючи атмосферу та посил фільму, це було доволі символічно, а також гарно пропрацьовано з точки зору маркетингу.

Сюжет

За сюжетом, нам повідають історію про бійця УПА, з позивним Червоний. Ми бачимо як Червоний потрапляє в ГУЛАГ, де його чекають нелегкі дні: бандюки, тюремні наглядачі, які нічим не кращі перших, а також тиск з боку начальства.

На щастя, Червоного зустрічають його побратими з УПА, з якими разом легше протистояти тоталітарній машині. Водночас, ми бачимо й історію медсестри, котра потрапила у табір в пошуках власної родини. Вона співчуває Червоному й іншим знедоленим у цій жахливій системі.

Сюжет розкручується навколо протистояння Начальника табору і Червоного, яке загострюється і переростає у бійню. Також у сюжеті важливу роль відіграють і стосунки з бандитами, але вони тут радше фасад, який демонструє реалії табірних систем

Водночас, драматизму надають і обставини життя, і сухоти Червоного, а також і бекґраунд героїв, про який вони час від часу згадують у розмовах-спогадах.

Сюжет має за собою реальні події, в яких українські засуджені за збройну боротьбу проти СРСР, піднімали повстання по гулагівських тюрмах.

Атмосфера

Напевно, в першу чергу варто відзначити візуальну складову фільму. Тут справді постарались, ми бачимо сіро-темне місце, з багряними відтінками та червоні символи на одязі радянських солдатів-гебістів. Це все лише посилює враження від фільму.

Іншою важливою річчю є музика, зокрема у фільмі є дуже сильна сцена, ближче до початку, де ув’язнені українці співають «Ой у лузі Червона калина». За кілька тижнів до прем’єри фільму вийшов кліп з уривками із фільму, який виконали Гайдамаки та Тоня Матвієнко.

Цей кліп став частиною кампанії з просування фільму, а сама пісня увійшла в саундтрек.

Іншою важливою річчю стала мораль фільму, для суспільства, яке пережило жахіття війни і все ще знаходиться у важкому вихорі долі, кіно з візією важкої, але переможної боротьби – є важливим у розуміння подій минулих і теперішніх, надаючи силу боротись і далі.

Висновок:

Кіно справді хороше як мінімум тому, що це перший, справжній Бойовик. До того про УПА знімали драми, але бойовики ніколи. Кіно зрежисовано доволі вдало і операторська робота з постпродакшином виконана на високому рівні. Як мінімум один раз глянути варто.

Сюжет – 7.6/10

Акторська гра – 7/10

Візуальна складова – 7.2/10

Загальна оцінка – 7/10

Кіно вартує уваги, але не є справжнім шедевром. Однозначно заслуговує перегляду.

Подивитись фільм Ви можете тут:

, , , , ,