In рецензії

“Знищений буде останній ворог – смерть”

Біблійні мотиви в екранізаціях “Гаррі Поттера” та “Хронік Нарнії”

авторка: Альона Мартинюк

Перші фільми з серії Поттеріани і саги про Нарнію вийшли в прокат на початку двохтисячних – і стали навіть не стільки окремими фільмами, скільки окремими світами, з якими так чи інакше себе асоціювала майже кожна дитина. Проте за Сортувальними капелюхами, чарівними паличками та говірливими бобрами ненав’язливо вплетені древні біблейські паралелі, сиві, як борода Дамблдора та інколи неочікувані, як рик воскреслого лева. Як голлівудські режисери показали перемогу любові над смертю, що об’єднує Гаррі Поттера, Аслана та Ісуса Христа, і що спільного у Северуса Снейпа та Данте Аліг’єрі.

Після виходу “Таємної кімнати”, Телекомпанія Warner Bros. купувала права на екранізацію кожної нової частини “Гаррі Поттера” ще до її офіційного виходу в тираж, а очікування останніх двох фільмів серед поттероманів нагадувало казанок з кипляче-нетерплячою багатозільною настійкою. Глядачі очікували продовження казки – проте не всі зрозуміли, чому вона стала по-гофманівськи страшною в “Дарах смерті”. Темні кадри, сіре небо, кіптява, кров, смерті та брудне, перманентно побите і замучене Золото Тріо крупним планом. Магічні, світлі мотиви саундтреків Джона Вільямса з перших частин Поттеріани змінились на похмуро-героїчну музику Александра Десплейта. Герої несподівано швидко виросли – і режисеру Девіду Йейтсу вдалося показати гіркоту цього дорослішання у втомлених, часто зневірених обличчях Деніела Редкліффа (Гаррі Поттера), Руперта Гріна (рудого Рона Візлі) та Емми Вотсон (розумниці Герміони Грейнджер). 

Фильм «Гарри Поттер и Дары смерти. Часть 1» / Harry Potter and the ...

“Ну чому він завжди в чиїйсь крові?” – вигукує Джинні Візлі в одній з частин Поттеріани. Хлопчик-Що-Вижив продовжував виживати протягом всіх восьми частин серії, проте лише у «Гаррі Поттері і Дарах Смерті» стали явно помітними паралелі до подій Євангелія.  З попередніх частин ми знаємо, що долю Хлопчика-Що-Вижив було напророчено ще до його народження ясновидицею Сивілою Трелоні, як і появу Христа пророкували ще у Старому Завіті. Щоб сховати маля від магічного зла, його маленьким віддають в звичайний світ(тоді як маленького Христа Йосиф і Марія ховають в Єгипті, доки не помре цар Ірод). 

Подібно до Ісуса, Гаррі не сприймають у місці, де він виріс і визнання він отримує лише поза межами Привіт-драйв. Фарисеї/Міністерство магії спершу вітають Поттера, як пророка/переможця злих сил, а потім шукають його смерті, коли він починає підважувати їх авторитет. Гаррі змушений мандрувати по всій країні, бореться з силами зла, шукає і знаходить союзників, і безкінечну кількість разів тікає від тих, хто вперто намагається загнати його в могилу. 

Релігійне життя магічного світу рідко зринало як в книгах, так і в фільмах Поттеріани. Ми знаємо лише те, що Хогвартсі є Різдвяний бал і різдвяні канікули –  і це власне все аж до першої частини “Дарів смерті”. 

 У Годриковій лощині, коли Гаррі і Герміона шукають могилу Джеймса і Лілі Поттерів, вони проходять біля церкви Святого Ієроніма. Змучена пара чує церковні дзвони і Грейнджер згадує, що сьогодні Різдвяний вечір. Коли Гаррі запитує себе, чи були би на цій службі його батьки, якби були живі, ми вперше чуємо щось про релігійну приналежність магів. У цій же сцені нас зустрічають цитати святого апостола Павла в Посланні до Коринтян,  висічені на могильному пам’ятнику Поттерів: “Знищений буде останній ворог – смерть”.

Ще там є фраза “Де скарб ваш, там буде і серце ваше”.  Ці слова стануть визначальними для долі усієї серії.

https://lh3.googleusercontent.com/IuHewNtjw_k24Fq5OBP8JJkX8rWe8rIHDJpAgbmJqXUqc_i4xbkavjVxjc5uGTlsr-LVfcE2_aKzD4PjBGcJBgSj2QsjrEQCMvNiCiVPYVQ0GbJnBBr7bXAUhKXkfvkNCSUoXmv-

Проте дійсне значення біблейських цитат у реальному житті Гаррі дізнається лише під час Битви за Хогвартс, коли Северус Снейп відкриває справжню історію свого життя, помираючи від руки Волдеморта. “Завжди” кохаючи маму Гаррі, саркастичний зіллєвар, подвійний шпигун та на рідкість малоприємна людина виявляється на повірку невизнаним героєм, тихим янголом-охоронцем сина Лілі. 

https://lh6.googleusercontent.com/w5FtB2_3PuCyhHOZyJTqLNssLp9a9ZnD_5lTNJL7hUC3wKCXNdasRxU6WMzl7FXgnEMYVxH5N7buxuGt7kAAx7wkghOs7EXk_zZbVsoMTZQldMpSpu9nHt-l94bbVfZewcm0TbD5

 Єдине, що просить у Поттера вмираючий Снейп – зберегти його спогади. І подивитись йому у вічі перед смертю, подивитись тими самим зеленими очима Лілі Поттер. Тут Роулінг і сценаристи роблять непомітну відсилку до історії Данте Аліг’єрі і Беатріче Портінарі, а через них – до християнської символіки.  Колір очей Беатріче («смарагдовий») в «Божественної комедії» згадується лише одного разу – коли Данте вперше після довгих років розлуки зустрічає її в земному раю («Чистилище»). Дивлячись в зелені очі Беатріче, Аліг’єрі бачить в них відображення золотого грифона, який, в свою чергу, уособлює Христа. “Де скарб ваш, там буде і серце ваше”.

https://lh5.googleusercontent.com/-NEYSC_S1VpSjFstyEcSBhvVsq6zjjadEBJiWanEECfu4waExRxdVM_miaGqD-ywC1fot8MVaDR_RM_PtrRziSKWe-mjxGZRP3h63guFD9owSD8lkwNhJ35v_w4MViAG9oLztepv

«Не береги очей, — они сказали. —

Вот изумруды, те, что с давних пор

 Оружием любви тебя сражали».

Сто сот желаний, жарче, чем костер,

Вонзили взгляд мой в очи Беатриче,

Все на Грифона устремлявшей взор.

Как солнце в зеркале, в таком величье

 Двусущный Зверь в их глубине сиял..»

Тут вперше прозвучить тема жертви Гаррі, який виявиться горокраксом Волдеморта (річчю/істотою, в якій захована частина темного мага, який задля розщеплення своєї душі вбив іншу людину).  Поттер знищив всі інші горокракси свого ворога, проте все буде на марне, якщо він добровільно не загине разом зі злим началом Волдеморта в собі. Гаррі дозволяє себе вбити, щоб врятувати інших – і своєю смертю викупляє життя. Весь фільм ми дивились на темні, землянисті, бруднуваті тони в кадрі  – і раптом Гаррі потрапляє на вокзал Кінг-Крос. Чисто-білий і порожній. Контрастний до всього, що ми спостерігали протягом всієї стрічки. 

https://lh6.googleusercontent.com/E6rXivFKX5eHeZR1nWLN6mZt9s0THLpnewr5YciNdxE3TcRAZzsEwz8eHaDgoRb1_IsVofyqjyZMWOQcrjWoi0iJ_EWuOsPhZrxqrkBLbPrMZLt1SHVKGF7ptwEoxiQ0PCY16nhM

Альбус Дамблдор – прообраз доброго і мудрого Бога, який проте не звільняє свого Агнця від випробувань – каже Гаррі Поттеру: «Справжній господар смерті не намагається втекти від неї. Він приймає смерть як належне і розуміє, що в світі живих є речі набагато страшніші, ніж смерть. Не жалій мертвих, Гаррі. Жалій живих. Особливо тих, хто живе без любові.”

Воскресіння Поттера з мертвих можливе не тому, що він так хотів жити. А тому, що він любив тих, заради кого пішов на смерть. Він не обирав хороших чи поганих, грішних чи праведних, але жертвував просто тому, що перемога над злом була більшою, важливішою, ніж власна гордість, здібності, чи навіть життя. 

Неочевидні, ненав’язливі, неагресивні християнські паралелі фільму діють дуже цікаво – ти їх не побачиш, аж поки сам цього не захочеш/хтось випадково тобі про це не натякне. Нам ніби пропонують вибір – хочеш, дивись казочку. Хочеш – дивись глибше. 

Значение имени Аслан, его происхождение, характер и судьба ...

 Таку ж альтернативу нам дає і режисер «Лева, Білої Відьми та Шафи», першої частини екранізації «Хронік Нарнії» Ендрю Адамсон  – ніхто не змусить глядача відриватись від дитячої історії, аж доки він сам не захоче побачити в ній недитячу, непросту притчу. 

Нарнія на позір м’якша і світліша – більш дитяча і водночас десь спокійно, лагідно мудріша. Цікаво, що цю назву Льюїс не вигадав, а знайшов в Атласі Стародавнього світу, коли вчив латину.  Нарнія – латинська назва міста Нарни в Умбрії. Небесною покровителькою міста вважається блаженна Лючія Брокаделлі, або Лючія Нарнійська.

Творець і правитель Нарнії, «син Імператора-за-морем» (відсилка до Бога Отця), зображений у вигляді лева через те, що левом від коліна Юди в Одкровенні Іоанна Богослова названий Ісус Христос. Аслан творить Нарнію піснею – і це відсилання до біблійної розповіді про створення Словом. А ще, звісно, тому що лев – цар звірів. І діти люблять левів.

Аслан з’являється в Нарнії на Різдво (як і в «Дарах смерті», важливі події припадають на святки) і віддає своє життя, щоб врятувати «сина Адама» від смерті. Древній лев жертвує собою через зрадника Едмунда, через грішника, змиваючи власною кров’ю проступок найменшого з Певенсі. 

 «Коли замість зрадника на жертовний Стіл з доброї волі зійде той, хто ні в чому не винен, хто не робив ніякої зради, Стіл зламається і сама смерть відступить перед ним»

Божественное существо Аслан. "Хроники Нарнии". | Игры разума ...

На смерть Аслан йде не сам – з ним йдуть Люсі і Сьюзан, які спостерігають всю екзекуцію збоку, з безпечної відстані – тому що свою ношу лев не може розділити. «Не можете пити чашу цю, і не можете хреститись тим хрещенням, яким я хрещусь». Дівчата дивляться на жертовник, як Богородиця і Марія Магдалина дивились на розп’яття – страждають, але нічого не можуть зробити. Над Асланом, як і над Христом, біснується натовп, його принижують, б’ють, обрізають гриву і зв’язують – проте він воскресає, щоб допомогти своїм королям і королевам. 

Після воскресіння Аслан не відразу повертається до нарнійців, а «спускається в пекло», як зробив і Христос – йде вивільнювати душі праведників, яких на камінь обернула Біла Відьма. Одним подихом життя лев повертає дихання всім, у кого його забрало зло.

Біблійні паралелі двох найбільш впізнаваних дитячих саг насправді дитячими не є. Універсальний непрямий підхід дає право вибору, ніби питає дозволу: чи можу зайти? Чи хочеш ти мене бачити?

Так образи, яким більше двох тисяч років, знову отримують реальні риси. Хлопчик-який-вижив і Лев-який-воскрес когось нагадують людям, що виросли у християнській системі цінностей і вірувань.

Право людини бачити те, що вона зараз здатна і хоче сприйняти дозволила любові поєднати мільйони глядачів по всьому світу. Ми завжди любимо те, що обираємо з чистим серцем. Любимо те, що нам не нав’язують. Віримо тим, хто сам вірить в те, що робить. 

Альона Мартинюк



, , , ,