In кіноклуб Олега Яськіва

Усі знають (режисер Асгар Фаргаді, Іспанія, 2018)

Серед режисерів нашого часу, які творять інтелектуальне обличчя сучасного кіно, Асгар Фаргаді, мабуть, один з найпослідовніших в утвердженні кіно як мистецтва, на противагу непереможному комерційному тренду. Він продовжив лінію сильного авторського кіно, яка завдяки творчості Аббаса Кіаростамі та Мохсена Мохмальбафа вивела іранське кіно з тіні екзотичної провінційності ще у дев’яностих і створила йому ореол “культовості”. Проте саме завдяки Асгару Фаргаді, лауреату головного Оскара, “Золотого Глобуса” та “Золотого Ведмедя”, сучасне іранське кіно продовжує залишатися у прем’єр-лізі світового кінематографу. Недаремно його останній фільм “Усі знають” отримав честь відкривати 71-й Канський кінофестиваль.

Оскільки режисер уже давно вийшов поза національні межі, то закономірно, що свій фільм “Усі знають” він зробив в Іспанії, адресувавши його насамперед європейській авдиторії.

Причому на відміну від попередніх робіт, які були камерними психологічними драмами про розлучення або ж “квартирні питання”, тут режисер ризикнув працювати з жанром психологічного трилеру. Чому це ризик не варто пояснювати з огляду на величезну кількість слабких, майже конвеєрних трилерів, які спалюють довіру розумного глядача до кіна як мистецтва і цього жанру зокрема. Проте у режисера вдалося. Вдалося створити напружену, незгірш ніж у Гічкока тривожну атмосферу, і водночас залишитися в межах психологічної драми, наповненої глибоким осмисленням та виразними та правдивими персонажами і ситуаціями, які знаходять відгук у глядача і залишають тривалий інтелектуальний післясмак.

Фільм занурює у гарячу атмосферу іспанських традицій, переповнених танцем фламенко, вином, пристрастями та водночас, жорстокими поведінковими традиціями. Режисер, зупиняючись на яскравих деталях побуту і традицій, поступово та неухильно нагнітає атмосферу тривоги, яка зрештою втягує усіх учасників у складну морально-етичну гру, перемогти в якій можна тільки зберігши гідність. Фактично цим прийомом він виходить за межі трафаретно штучних трилерів і творить у повному розумінні життєву драму з неоднозначним фіналом, у якій саме розвиток складних людських взаємостосунків і складає головну інтригу.

Сама детективна історія – зникнення молодої дівчини та її пошуки у провінційному містечку – стає лише каталізатором подій, у яких насправді розкривається лицемірна поведінка людини, її залежність від матеріального, її недовіра до ближнього, нещирість її посмішки та слабкість її любові. Саме це і стає головним для режисера. А ще пам’ять чи вірніше наше минуле, яке здатне заплутати наше сьогодення у нерозв’язуваний клубок.  Тому у фільмі складно знайти цілком позитивних персонажів, і навіть любовний трикутник, який складає драматичне ядро фільму, не розв’язується легко і однозначно. Як у житті, вчинки героїв мають деталі та напівтіні, у яких, як відомо, і прихований диявол.

Фаргаді належить до тих режисерів, для яких важливий кожний елемент фільму. Всі художні складові мають сходитися до смислового вістря фільму, утворюючи міцний психологічний каркас. Тому і актори, і оператор, і композитор складають цілісну команду однодумців, які втілюють задум режисера. Оскільки фільм іспанський, то не дивно що композитором був запрошений великий Альберто Іглесіас, постійний співавтор найбільшого іспанського режисера Педро Альмодовара, який у своїй музиці вже давно вийшов за межі кіно і емоційно втілив душу піренейського народу.  Блискуче художнє око оператора Хосе Луїса Алькайне через увагу до деталей виплітає тонку павутину напруженої атмосфери, в яку поступово занурюються персонажі. Сценарій фільму написав сам режисер і це тільки підтверджує наскільки цілісно він бачить дійсність крізь призму кіно. А чудовий акторський тандем Пенелопи Крус та Хав’єра Бардема, підсилений провідним аргентинським актором Рікардо Даріном дозволив режисеру зануритись у людську психологію якнайглибше.

Адже для Фаргаді і далі головною залишається людина. Її гідність, її почуття, межі її індивідуальної свободи у соціумі. Тому “Усі знають” стає тим рідкісним зразком детективу, в якому основну інтригу складають характери людей, їхні моральні випробування, їхня персональна боротьба з народними стереотипами.

Треба розуміти, що Фаргаді – інтелектуальний режисер, який у своїх фільмах творчо цитує знакових авторів. Так, у своєму “Коммівояжері”, який вийшов і знімався одночасно з цим фільмом, він приховано посилається на драматурга Артура Міллера, у “Всі знають” – маскує ідеї великого соціального мізантропа Джона Прістлі та опирається на класичний фільм Гічкока “Леді зникає”. У цьому він демаскує себе як все ще постмодерніста, для якого культура є цілісним феноменом, а її засоби і методи – інструментами для кожного разу актуальної розмови з сучасним глядачем.

Тож нас чекає цікава зустріч зі справжнім авторським, європейським, інтелектуальним трилером від одного з кращих режисерів сучасності.

Приходьте, це буде справжня пригода…

Олег Яськів

Асгар Фаргаді, Todos lo saben, 2018

05 листопада, вівторок о 18.30 у кав’ярні Штука на вул. Котлярській, 8

, , , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *