In кіноклуб Олега Яськіва

З любов’ю, Вінсент (режисери Г’ю Велчман і Дорота Кобеля, Великобританія-Польща, 2017)

Людина здатна на більше, ніж може собі уявити. Коли усвідомлює власне покликання, то навіть незбагненний світ розкриває перед нею свої таємниці. Тоді вона зливається зі світом, стає його невід’ємною, незамінною складовою і вже своєю творчістю – як рукою Бога – пробує  відобразити та змінити світ.

Такі особливі люди власним життям проектують світ як творіння для інших, тих, хто ще не зміг відчути всю його велич. Вони майже завжди страждають від самотності та обов’язку бути оком, рукою, вухом чи тілом Творця.

Вінсент Ван Гог – з таких, відзначених особливим доторком Творця, людей. Великий художник, який через любов до знедолених, відчув у собі поклик служити своїм даром. Його життя, непросте за переліком фактів, надзвичайно насичене внутрішньо. Навіть якщо полишити його творчість, то сама біографія може стати класичним зразком горіння та згорання людини у нашому такому недосконалому житті.

Ван Гог навіть серед найбільших художників займає особливе місце. Щось є у його творчості і біографії таке, що змушує знову і знову до неї повертатися. Тому фільм “З любов’ю, Вінсент” далеко не перша і впевнений, що не остання спроба зрозуміти цього улюбленого мільйонами генія.

Але навіть серед когорти дуже достойних кіноадаптацій ця робота виглядає унікальною. Адже це хоча й художній, але анімаційний фільм, повністю написаний олійними фарбами за мотивами картин художника. Автори фільму (а це десятки художників з цілого світу) намалювали понад 50 000 картин на основі 120 робіт Ван Гога. Робота настільки титанічна і незвичайна, що віриш у те що назва фільму відображає і захопливе ставлення самих авторів до творчості Ван Гога.

Але попри блискучу візуальну реалізацію, фільм захоплює іншим. Режисерам фільму вдалося створити глибокий драматичний фільм, базований на величезній епістолярній спадщині Ван Гога – листах до брата, друзів, партнерів. Це серйозне розслідування причин трагедії художника, яке простягається по смерті Ван Гога. Персонажами фільму стають не художник, а герої його картин. Вони, які раніше залишалися мовчазними фрагментами картин, тепер оживають і говорять про те, про що, можливо, мовчали за життя художника. Набувають об’ємності, характерності. Входять в історію.

І якщо до альтернативної реальності побудованої на картинах Ван Гога звикаєш достатньо швидко, то майже детективне розслідування останніх днів життя та причин смерті Вінсента захоплює та утримує увагу на протязі цілого фільму.

Приходьте. Ті хто любить Ван Гога і хто лише приступає до його світу. Літній вечір наповниться фарбами, переживаннями, роздумами, та враженнями…

Олег Яськів

Hugh Welchman and Dorota Kobiela, Loving Vincent, 2017

19 червня, вівторок о 18.30 у кав’ярні Штука на вул. Котлярській, 8

, ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *