In есеї

Повернення у Брайдсгед (режисер Джуліан Джарольд, Великобританія, 2008)

Немає нічого гіршого, коли твоїй пам’яті немає куди повернутися. Коли прожив життя без яскравих емоцій і не долав опору світу. Коли власні вчинки поклав на вівтар сумнівних правил поведінки, а життєвий обов’язок переплутав з покірністю більшості. Якими будуть фарби твоїх спогадів коли прийде на них час?

Тепла, немов вечірня мелодія, екранізація однойменного роману класика англійської літератури Івліна Во делікатно пропонує нам підказки. Інкрустований розкішними інтер’єрами вікторіанських палаців, галантними манерами аристократів та бунтівною свободою богеми цей фільм затягує у простір складних запитань та незручних роздумів, з якого годі вийти без відповіді.

У центрі уваги – історія стосунків трьох молодих людей: молодого художника і двох його друзів – аристократів, брата і сестри, що мала місце в Англії перед другою світовою війною. Драматична історія їхньої дружби викладена мелодіями дружби, кохання, надій та розчарувань, боротьби за власну свободу серед світського гламуру та конфліктів з консервативними батьками.

Прекрасні обличчя героїв віддзеркалюють їхні сильні характери, які гартувалися у прагненні вийти за межі “своєї” території. Їхні “втечі” – це подорожі у Венецію і Північну Африку – потягнуть і вас услід їхнім пригодам, їхнім дискусіям, їхнім слабкостям та перемогам. Повернення неминуче – на щиті чи без – у непотрібну вже, пошматовану війною розкіш садів та салонів. Тільки тепер вони захищені від плісняви обивательства власними здобутками і втратами.

В історію неможливо повернутися таким самим. Інакше для чого ж ми з вами живемо?..

Режисер Джуліан Джеральд, автор витонченого фільму “Джейн Остін”, добре відчуває не лише історію чи високу культуру своєї країни, але і її дух. Той дух, який не лише дозволяв Британії панувати над морями і народами, але і стати символом еталонної духовної та матеріальної культури. Той дух, який присутній і у романі Івліна Во, який британці дуже люблять.

…Це буде гарна зустріч весни. Немов за келихом багатого на відтінки вина цей фільм, дуже сподіваюся, розкриє перед вами нові траєкторії для подорожей духу і тіла.

Олег Яськів

Julian Jarrold, Brideshead revisited, 2008

, , ,