In рецензії

Повільний Захід (режисер Джон Маклін, Великобританія, 2015)

“Колись давно-давно…” Пригадуєте тихий шепіт цих слів, під час яких за закритими очима розривалися горизонти, небо ставало вищим, фарби яскравішими і починалися справжні пригоди. Такі, що, здавалося, більше не трапляться у дорослому житті. Але це здавалося у світлому дитинстві і сонячній юності. Насправді дорослі – а хто точно визначить коли ця дорослість починається – завжди шукають справжні пригоди, справжні вчинки, справжню любов, справжню дружбу. Мрії народжуються у дитинстві зі словами “колись давно…”, а шукаємо втілення мрій ціле життя…

Фільм “Повільний Захід” – елегантне і по-класичному досконале входження в простір епічного. Або, якщо хочете, занурення у справжню казку. Без фей і потерчат, звісно, але з такою ж невичерпною фантазією та метафоричністю.

Це справді дивовижний фільм. За формальними ознаками – чистий вестерн, але за змістом – це один з найглибших фільмів нового часу. Лаконічний, немов бездоганний вірш, фільм вражає досконалістю форми: точені діалоги, де кожне слово має вагу, відшліфовані до архетипності характери героїв, музика, що немов підкрадається вслід за розповіддю, не руйнуючи, а підсилюючи контурність сюжету. Улюблений жінками Майкл Фасбендер і немов забутий з картин прерафаелітів молодий Коді Сміт Макфі складають прекрасний антагоністично-нерозривний естетський і філософський дует.

Вестерн давно уже став універсальним жанром, який переріс материнський американський стиль оповіді. Наважуся навіть на більше: сьогоднішній вестерн – найкращий для кінематографу жанр, який дає авторам максимальну свободу у грі з символами, моральними імперативами, людськими емоціями, культурними орієнтирами.
Рідкісні зразки цього жанру лише свідчать про те, наскільки складно працювати з цим матеріалом. Зате коли за справу береться талановитий режисер, тоді з’являються шедеври. “Повільний Захід” – якраз з таких рідкісних перлин. Постмодерний за літературним контекстом і еталонний за формою він дає приклад так званого “перпендикулярного” вестерну, який поєднує інтелектуалізм і захопливість. До найкращих прикладів такого типу фільмів можна віднести “Мрець” Джармуша та “Залізну хватку” братів Коенів.

У фільмі ви знайдете любов і жаль, життя і смерть, молодість і старість, мудрість і глупоту, мрії і пустку. Словом майже все, про що мріяли у дитинстві коли читали або слухали казки. А все що не знайдете, додумаєте самі. Адже для цього ми дивимося добре кіно у товаристві розумних і цікавих людей. У кожного з них – свої безмежно цікаві мрії…

Олег Яськів

Slow West, John Maclean, 2015

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *