In рецензії

Таємниця в їхніх очах (режисер Хуан Хосе Кампанелла, Аргентина, 2009)

Магнетизм латиноамериканського кіно має схожу природу, що й їхня ж велика література. У ньому, можливо, трохи менше магічного реалізму, але стільки ж свіжих образів і творчої свободи. Зрештою, інакше й не могло бути, адже література Маркеса, Боргеса, Кортасара, Фуентеса, Карпентьєра, Астуріаса, Касареса, Льоси, Неруди створила міцний інтелектуальний фундамент для зростання доброго кіно. І ось таке народження нового кіномислення відбувається просто на наших очах.

Тому латиноамериканське кіно давно вже перестало бути провінційним та екзотичним серед «важковаговиків». Натомість протягом останнього десятиріччя спостерігається справжній розквіт мексиканського, бразильського, перуанського, чилійського та аргентинського кіно. Кожна країна висуває одного і навіть декількох талановитих режисерів, які опанувавши школу європейського і американського кіно, сміливо експериментують та створюють шедеври в різних кінематографічних жанрах. На щастя культурно-історичне тло, природа та особлива духовність дозволяє їм не стримувати фантазії та образного мислення.

Серед розкішного латиноамериканського кіно аргентинське залишалось дещо затіненим потужною мексиканською школою. Фільм Хуана Хосе Кампанелли переконує, що це не так. Свідченням його світового визнання є Оскар за кращий іноземний фільм 2010 року та Премії Гойя за кращий іспаномовний фільм.

«Таємниця в їхніх очах» знятий у мультижанровому переплетенні. Це і любовна драма, і детектив, і психологічна драма. Залежно від звички чи уподобань можна побачити його у різних ракурсах. Тому він парадоксально буде цікавий і вибагливим глядачам, і тим, хто очікує від кіно лише емоційного полегшення. Можна навіть сказати, що цей фільм став хорошою противагою хорошим, але дещо стандартним американським та європейським фільмам такої ж якісної категорії. Більше того, багато у чому він їх перевершив.

Те цінне, що все ще присутнє у цьому фільмі і майже зникло з американських (та й більшості європейських) – тематична свіжість та безкомпромісна правдивість образів та життєвих ситуацій, передана з філігранною операторською технікою та оздоблена чудовою музикою.

Цей фільм більше ніж про кохання. Він з архангельською переконливістю нагадує нам, що людині справді складно залишатись собою у світі компромісів та пристосуванства. Що людині справді складно вибрати те кохання, яке залишиться протягом цілого життя. Що людині справді складно зберегти дружбу та друзів. Що справді складно відмовитись від помсти і благословенно пробачити.

Усе це надзвичайно талановито відображено у цьому фільмі. Настільки, що задоволення від перегляду перевершує сподівання, а післясмак ще довго відчувається там, глибоко, де горло ще здатне судомити, а серце стискатися від справжніх емоцій…

Цей фільм можна пити як теплий чай під пледом якогось незатишного на погоду вечора – повільно, з призабутою насолодою і смакуванням мрій. Приходьте, будемо разом слухати пристрасть…

Олег Яськів

El secreto de sus ojos, Juan José Campanella, 2009

21 лютого, вівторок о 18.30 у кав’ярні Штука на вул. Котлярській, 8

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

Зберегти

,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *