In есеї

Імпресіоністи (режисер Тім Данн, Великобританія, 2006)

Життя – це світло, колір, враження, емоції. Це моменти життя, спроектовані на полотно. Це невимушені балачки друзів і повсякденні турботи жінок і чоловіків. Це паморочливі пейзажі, які розмиваються густим на дотик повітрям.  Це яскраві композиції, у яких людина – лише мазок пензля у палітрі кольорів.

Таке відображення життя стало душею і тілом імпресіонізму – художнього напрямку у живописі та музиці, який немов розкішна жінка, не відпускає кожного, хто хоча б раз по-справжньому заглибився у його глибини.

Фільм британського режисера Тіма Данна “Імпресіоністи” – справжній кінематографічний шедевр про шедеври живопису.

Розгорнута розповідь про життя і творчість найбільш яскравих представників цього напрямку – Моне, Ренуара, Мане, Базіля, Дега – прекрасно скомпонована в єдину драматичну історію, через що відстань між глядачем і художником, минулим і теперішнім знівельована і при певних зусиллях розумmaxresdefault-1у та душі можна дотягнутися до геніїв та їхніх переживань, зрозуміти їхні пристрасті, розділити радості і виправдати невдачі. Фільм вперше намагається цілісно показати витоки напрямку, внутрішній драматизм його розвитку, непрості стосунки між художниками. При цьому цей фільм відходить від стандартів квазідокументалістики і залишається самодостатнім художнім твором, в якому режисер, оператор і актори вирішують складні кінематографічні задачі.

Люди люблять імпресіонізм, можливо, найбільше серед інших напрямків. Чому так склалося ми намагаємося зрозуміти, звертаючись до художніх кращих творів про імпресіонізм. Вже неодноразово у Кіноклубі ми зверталися до хороших фільмів, які розкривали життя окремих художників. Фільм “Імпресіоністи” – поліфонічна і досконала спроба зобразити дух самої епохи, а не лише її геніїв.

Все на нашому боці: яскравий травень, світлі вечори, тихі мрії…

Олег Яськів