In есеї

Слово (режисер Карл Теодор Дрейєр, Данія)

Так склалося, що з наближенням найголовнішого релігійного свята для європейської людини ми підвищуємо духовну напругу фільмів, які дивимося у Кіноклубі. Десь так і в людині поступово загострюються найкращі риси, а буденні відходять у тінь. Адже найголовніша місія мистецтва як продукту духовної праці – зробити так, щоб затримати таку ситуацію якнайдовше.

Це надзвичайно складне завдання, з яким остаточно не можуть впоратися кращі таланти людства протягом тисячоліть. Людина постійно падає з висоти духу у сферу тяжіння власних інтересів.

Данський режисер Карл Теодор Дрейєр – один з тих, хто бореться за людину своїм талантом. Він творив кіно, яке покликане було рятувати людину від її матеріалістичних та меркантильних спокус, шукати правду через сумніви.

Усвідомлюючи соціальну та етичну вагу кіно, Дрейєр, як глибокий та відповідальний мислитель зняв небагато фільмів, які залишились в історії. Але всі вони, без перебільшення, змінили світ кіно. Ціла когорта великих режисерів (у тому числі Бергман, Трієр, Брессон, Тарковский) виросла з Дрейєра. І справжньому психологізму багатьох сучасних фільмів ми значною мірою завдячуємо саме цьому данцю.

Але залишаються речі, які навіть наші сучасники не можуть повторити з такою ж силою, як першим це зробив Дрейєр. Мова йде про два його фільми: “Страсті Жанни д’Арк” та “Слово”, які стали неперевершеною класикою світового кіно.

Фільм “Слово” – до сьогодні залишається у фокусі релігійно-філософських дискусій інтелектуалів про можливість віри у наш час. Простір фільму відображає різні грані та способи  віри, чим викликає людину на серйозний і безкомпромісний внутрішній діалог, залишаючи місце і сумніву і надії. Універсальність ідей, які підіймаються у фільмі, робить його актуальним для кожного покоління.

Цей фільм – яскравий приклад досконалої містерії кіно, яка здатна змінити не лише долю екранних героїв, але й людини-глядача.

Не виключено, що когось із вас… Переконайтесь! Напередодні Різдва трапляються дивовижні речі…

Нагороди: Гран-прі Венеційського кінофестивалю, Золотий глобус за кращий іноземний фільм.

Олег Яськів

Ordet, Carl Theodor Dreyer, 1955

, ,