In есеї

Невинний (режисер Лукіно Вісконті, Італія)

Стосунки між Чоловіком та Жінкою – одна з найважливіших та значущих драм у житті людини. Адже дотягнутися до філософських чи релігійних вершин думки може не кожен. А тема кохання, чи ширше – співіснування чоловіка і жінки – повсякденно присутня і до неї легко доторкнутися. Це створює ілюзію легкості, жертвами якої стають більшість тих, хто легковажить справжністю і жагою, жертовністю і уважністю.

Непередбачуваність (і передбачуваність) драматургії стосунків Чоловіка та Жінки – найкраща декорація для побудови власної історії. Не впевнений, що чужий досвід, навіть освячений тисячолітньою історією, у чомусь допомагає. Але безсумнівно те, що культура додає натхнення та сил любити і достойно жити.

Лукіно Вісконті – геніальний майстер декорацій життя. Жоден з інших режисерів не умів так високо піднести красу деталей, рухів, облич та вчинків і переконати, що кіно – це простір шляхетності, незалежно від того, яких тем воно торкається.

Його творчість – одна з вершин у відображенні дивовижних переплетень стосунків між чоловіком та жінкою, людиною і владою, митцем і світом.

“Невинний” – останній фільм майстра, екранізація роману одного з найяскравіших представників епохи декадансу Габріеле Д’Аннунціо. У ньому режисер обмежується інтимною драмою, що набуває універсальних розмірів. Заточує глядача у красиві камерні координати вікторіанської епохи і не випускає з їх полону аж поки не зрозуміємо, що Жінка – це високий дар для чоловіка, а чоловік приречений блукати у лабіринті її прекрасних таємниць. Лише час-від-часу відволікаючись на війни, футбол та анекдоти за пивом…

Олег Яськів

L’innocente,  Luchino Viskonti, 1976

, ,