In рецензії

Зимова казка (режисер Ерік Ромер, Франція)

kinopoisk.ruДні у передчутті свята і справжньої зими огортають нас особливою сферою емоцій та мрій. Її можна навіть помітити довкола перехожих, якщо бути трохи уважнішими, ніж зазвичай. Такі дні пронизані передчуттями, які здатні подарувати невимовну радість. Ті передчуття навіть не в усмішках, а в очах. Щоб їх прочитати потрібно просто дивитися в очі. А чого кращого можна бажати, ніж щоби близькі люди дивилися тобі в очі і не ховали власних…

Творчість одного з лідерів французької “нової хвилі” режисера Еріка Ромера – особливе явище у світовому кіно. Його мистецтво – дивовижно ненав’язливе – повертає нам смак справжнього кіно. Звиклі прийоми та ефекти, які покликані загравати з глядачем, свідомо ігноруються, залишаючи людину перед людиною по обидва боки прозорого екрану. Точність відтворення рухів у такому кінематографічному дзеркалі бездоганна, правдивість почуттів – довершена. Усі інші засоби та фокуси – як от монтаж, спецефекти, музика, костюми – стають необов’язковими приправами до основної страви – історії людини. У фільмах Ромера увага глядача утримується не стільки дією і тим паче не спецефектами, а виключно словами, роздумами, діалогами, розмовами. Зрештою, саме слова залишаються з нами повсякчас, навіть на самоті. І Ерік Ромер ставиться до слова з величезною повагою. Його діалоги продумані, захопливі, літературні та кінематографічні водночас. Оця здатність зробити невидимою межу між людьми, яка притаманна фільмам Ромера, і є справжнім кіном.

Драматургія фільмів Ромера постає з невпинного бажання людини віднайти своє щастя. І саме у цьому розкривається багатогранний світ фільмів Ромера. Адже у них розповідається про найважливіші для людини почуття, цінності, моральні основи. Недаремно свої фільми режисер об’єднував у цикли («Казки пір року», «Комедії та звичаї», «Моральні історії»), фактично історії, які розкривали природу людської душі, внутрішньої свободи або ж допомагали людині у визначенні орієнтирів життя.

Ті історії можуть бути різними, але всі – близькі та зрозумілі. Їх навіть можна переплести у гарний фоліант і підписати власним іменем. Така магічна книга буде зрозумілою та близькою не лише вам, але й тим, хто став її головними персонажами.

Магія фільмів Ромера полягає у руйнуванні кінематографічних умовностей. Здатність знімати близьке, ”без розмежувань” кіно і переповідати правдиві людські історії зробила Еріка Ромера справжнім моральним авторитетом не лише у французькому, але й у світовому кіно. Тому його фільми сприймаються чи не найкращою терапією людських душ. Кращі з них здатні увійти у серце і залишитись у пам’яті дуже органічно, так ніби і були частиною нас самих. Так ніби це ми самі знімаємо кіно, так ніби це кіно саме про нас або ж ми знаємо про кого. Це дуже і дуже рідкісна ознака для кінорежисера і Ерік Ромер тут неперевершений.

Кінематографічний ритм нашого Кіноклубу маркується фільмами з найкращого циклу Еріка Ромера “Казки пір року”. “Зимова казка” – завершує його. Перед новим роком. Перед новими сподіваннями. Перед новими перемогами. Це гарно – дивитися зимову казку про пошуки справжнього кохання взимку напередодні новорічних свят.

Ерік Ромер своїм фільмом дає людині надію. Персональну і водночас всезагальну. Надію на те, що ще можна полюбити, що ще можна все повернути, що слова мають вагу, а жести – значення. Що життя – це не пафос подій, а правда повсякденності. Що любов – це коли людина стає перед людиною без жодного дзеркала. Навіть кінематографічного…

Нагороди: приз ФІПРЕССІ та екуменічного жюрі на Берлінському кінофестивалі

Eric Rohmer, Conte d’hiver, 1992

Олег Яськів

,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *