In рецензії, українське кіно

“Закохані у Київ” (кіноальманах, Україна, 2011)

У лютому 2012 на великий екран вийшов кіноальманах «Закохані у Київ». Творці: Ілля Власов «Три слова», Денис Гамзінов «Туфлі», Артем Семакін «Поверни моє кохання», Ольга Гібелінда «Дещо», Тарас Ткаченко «Собачий вальс», Валерій Бебко «Втрачений у місті», Олег Борщевський «Рука», «Остання ніч грудня».

Порівняння з попередніми картинами а-ля «…я тебе кохаю» просто необхідно. Навіть творці на офіційному сайті зазначають: «Закохані у Київ» – альманах короткометражних фільмів за аналогією з проектами «Париж, я тебе кохаю», «Нью-Йорк, я тебе кохаю»… Автори мають намір показати українську столицю очима її закоханих мешканців».

Альманах налаштовує на наявність як мінімум закоханих, як максимум Києва. Не у кожній стрічці можна знайти хоч щось одне з перерахованого. Не показана вся краса столиці України, натомість є зірки вітчизняного шоу-бізнесу (Іван Дорн, Даша Астаф’єва), проте від їх появи ніяк не збільшується культурна цінність короткометражок.

Згадаємо «Париж, я тебе кохаю», де відчувається єдиний мотив, де кожну історію можна передивлятися по-різному налаштовуючись на питання поставлені режисером. І якщо там дещо вибиваються зі сприйняття (загальна кількість 18) всього лише кілька стрічок, то у «Закохані у Київ» загального об’єднання 8 короткометражок взагалі немає.

Знову проведемо паралель з попередніми шедеврами: у «Нью-Йорк, я тебе кохаю» були вирізані дві короткометражні роботи Скарлетт Йоханссон та Андрія Звягінцева, які не відповідали меті колективу. У вітчизняному випадку відбувається певний парадокс: аналогія з фільмами-попередниками та водночас наголос, що режисери – дебютанти. Чи вдалим був такий зухвалий початок, який програє у порівнянні з попередніми роботами досвідчених закордонних колег? Дивне вийшло зізнання у коханні місту. Дещо збите, завуальоване. Як говорив головний герой, підліток напідпитку, у першій короткометражці “Три слова”: “Любити – відповідає на питання “що робити?” Почуттям не потрібні слова, почуття виміряються вчинками”.

Щоб не бути багатослівною, пропоную у передноворічні дні переглянути варіації на тему кохання і столиці, аби відчути атмосферність, яка присутня у закордонному кіно, і яка деінде зустрічається у нашому.

, , ,

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *